На сайті «Костели і каплиці України» запрацювала (у першому наближенні) можливість вибору святинь, які раніше належали колишнім чоловічим та жіночим орденам і згромадженням (з часом ця інформація ще буде уточнюватись та доповнюватись).

Протягом місяця із 8 липня 2025 року по 8 серпня портал оновлюватись не буде. Від початку відновлення його роботи 3 грудня 2020 року відвідувачами було завантажено понад тридцять чотири мільйонів двісті тисяч сторінок. Загальна кількість завантажених зі сайту сторінок перевищила сто тридцять мільйонів двісті тисяч, що підтверджує сторінка 'Карта і відвідуваність'.

81457 Бісковичі

Село Бісковичі вперше згадується у джерелах 31 серпням 1375 року, є згадки також у 1407 і 1408 роках. Населене було переважно українцями, проте наприкінці ХVIII – на початку ХІХ століть більшість з них вимерла від епідемії, їх замінили переселенцями із західних польських земель. У 80-х роках ХІХст. тут проживало 2137 мешканців, переважна більшість яких була римо-католиками, нині село має понад 2400 осіб.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Йоана Хрестителя у Самборі. В рамках проекту комплексної розбудови парафіяльної мережі Перемишльської дієцезії 1785-1787 років авторства єпископа Антонія Бетанського передбачалось створення парафії у Бісковичах, проте через брак коштів це не було реалізовано.

80741 Колтів

Село Колтів (Колчів) вважається заснованим 1441 року, згадується також у 1467 і 1477 роках, а також у першому томі (до 1480 року) 'Анналів ...' архієпископа-номінанта Львівського Яна Длугоша. 1880 року тут проживало 1090 мешканців, нині село має лише трохи більше чотирьох сотень осіб.

Численні католики латинського обряду належали до парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Сасові. В середині ХІХ століття їх кількість досягла чотирьох сотень, а 1877 року, коли у схематизмі Львівської архідієцезії вперше згадується приватна каплиця у Колтові, в якій час від часу проводились богослужіння, становила 461 вірян.

80630 Руда-Брідська

Руда Брідська документально відома із 80-х років XVIII століття. У 1880р. тут проживало 828 мешканців (617 поляків, 181 українців і 30 німців), 1921 року - 1174, у тому числі 748 поляків і 376 українців, 1937 року - 1062, нині село має лише сотню осіб. Входило до Бродівського району, а від 2020 року є частиною Золочівського.

Чисельні римо-католики села належали до парафії Пресвятої Трійці у Станіславчику. Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії святиня в Руді (Брідській) подається 1865 року, коли село нараховувало 480 вірян. Земельну ділянку під неї та цвинтар виділив місцевий власник Казимир Млодецький, який також подарував для неї деревину. 8 травня 1862 року буський декан і настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині о. Людовик Ожехович освятив фундамент храму.

80716 Єлиховичі

Перша писемна згадка про Єлиховичі (Гелеховичі) датується 17 жовтня 1447 року, згадуються також у 1449, 1464 і 1478 роках та наступного століття. 14 червня 1627 року місцевий власник Яків Собеський, батько майбутнього короля, пожертвував село парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві, власністю якої воно було аж до ХХ століття. У 1880р. тут проживало 495 мешканців, 1900 року - 614, нині - менше тисячі осіб.

Католики латинського обряду, які становили більшість населення Єлиховичів, належали до вже згаданої золочівської парафії. Протягом другої половини ХІХст. їх чисельність трималась приблизно на рівні чотирьох сотень, перед І світовою війною майже досягла півтисячі, а в 30-х роках ХХ століття почала зростати до шести сотень вірян.

80760 Поморяни,
f.b.: kostel.pomorani

Поморяни виникли в середині XIVст., а вперше у документі згадуються 1391 року, є також письмові згадки у 1437 і 1446 роках. У 1456р. отримали міські права, підтверджені 1504 року. У 60-х роках XVIст. поруч зі старим містом заснували нове, яке 1564 року теж отримало магдебурзьке право. 1880 року у містечку проживало 4605 мешканців, у тому числі 2931 українців, 1381 поляків і 286 німців, у 1913р. - 4500, з яких 2950 були українцями, а 850 - поляками, нині селище має понад 1200 осіб. У 1940-1941 і 1944-1959 роках було райцентром.

У 1483 році вперше згадується місцева парафія та душпастир Яків, а костел, ймовірно, дерев'яний мав би бути спорудженим ще раніше. Проте наприкінці XVIст. цей чи черговий храм перетворив на кальвіністський дім молитви місцевий власник Ян Сенінський, який перейшов в протестантизм. Невдовзі цю святиню знищили нападники разом із усім містечком. Храм як місце зібрання протестантів відбудував Христофор Сенінський, син Яна. А парафію відновив 1633 року наступний власник Поморян Яків Собеський, батько майбутнього короля Польщі.

80756 Шпиколоси

Шпиколоси вперше документально згадуються у 1415 році, є згадки також у наступних століттях. Нині село нараховує понад сім сотень мешканців.

Католики латинського обряду спочатку належали до парафії Пресвятої Трійці у Поморянах. В середині ХІХ століття їх чисельність лише трохи перевищувала дві сотні, проте наприкінці цього століття майже досягла трьох сотень вірян. Підготовку до спорудження власного храму вони розпочали на початку наступного століття (ймовірно, з ініціативи тодішнього поморянського настоятеля о. Франциска Ацта).

80752 Поляни

У письмових джерелах Риків, як до 1946 року називалось нинішнє село Поляни, вперше згадується в 1453 році. 1880 року у ньому проживало 748 мешканців (690 українців і 58 поляків), а 1920 року тут оселилось сімдесят польських родин із західної частини Малопольщі. Нині село має майже вісім сотень осіб.

Католики латинського обряду Рикова належали до парафії Пресвятої Трійці у Поморянах. В середині ХІХст. їх чисельність становила лише чотири десятки вірян, а наприкінці цього століття - на початку наступного вже була удвічі більшою. Тоді і постав у селі власний храм.

80760 Поморяни

Поморяни виникли в середині XIVст., а вперше у документі згадуються 1391 року, є також письмові згадки у 1437 і 1446 роках. У 1456р. отримали міські права, підтверджені 1504 року. У 60-х роках XVIст. поруч зі старим містом заснували нове, яке 1564 року теж отримало магдебурзьке право. 1880 року у містечку проживало 4605 мешканців, у тому числі 2931 українців, 1381 поляків і 286 німців, у 1913р. - 4500, з яких 2950 були українцями, а 850 - поляками, нині селище має понад 1200 осіб. У 1940-1941 і 1944-1959 роках було райцентром.

Цвинтар у Поморянах спочатку був біля парафіяльного костелу Пресвятої Трійці, проте Прушинські, які володіли містечком у 1789-1876 роках, заснували нове парафіяльне кладовище, яке нині вважається старим, а всередині не пізніше 70-х років збудували родинну муровану каплицю-усипальницю.

47282 Жабиня

Вперше у документах Жабиня (Жабинь) згадується 15 березня 1469 року, є згадка також у 1494 році. 1890 року у селі проживало 631 мешканців (521 українців і 110 поляків), нині його населення лише трохи більше півтисячі осіб. Входило до Зборівського району, а від 2020 року є частиною до Тернопільського.

Місцеві римо-католики належали до парафії Пресвятої Трійці у Поморянах. Їх чисельність впродовж періоду від середини ХІХ століття до середини 20-х років ХХ століття становила від півтори до двох сотень, проте у другій половини 20-х років почала збільшуватись, а на початку 30-х років перевищила три сотні вірян. Саме тоді і розпочалась підготовка у селі до спорудження власної святині.