48509 Білий Потік

Поселення Білий Потік вперше згадується у документах у 1442, 1448 та 1564 роках. 1880 року тут проживало 855 мешканців, 1900 року - 1211, 1910 року - 1259, 1921 року - 1152, 1931 року - 1167, більшість яких була поляками, нині ж село нараховує лише трохи більше двох з половиною сотень осіб.

Католики латинського обряду Білого Потоку належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, а після заснування 1854 року у Хом'яківці парафіяльної експозитури перейшли до неї. Тоді їх було близько чотири сотні вірян, наприкінці цього століття - понад шість сотень, а перед І світовою війною - понад 760 осіб.

48512 Бичківці

Перша письмова згадка про село датується 1442 роком під назвою Уґельче, наступні - у 1444 і 1449 роках. 1785 року у селі проживало 470 мешканців (300 українців і 170 поляків), 1880 року - 1098, у тому числі католиків латинського обряду 563 і візантійського 510, 1900 року - 1524, 1921 року - 1446, з них більшість була поляками, нині кількість місцевих жителів становить сім з половиною сотень.

Католики латинського обряду Бичківців належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, проте після 1854 року перейшли до новозаснованої парафіяльної експозитури у Хом'яківці. У 1886 році на кладовищі постала мурована каплиця-усипальниця родини місцевих власників Целецьких. Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії ця святиня згадується 1887 року.

48512 Бичківці

Перша письмова згадка про село датується 1442 роком під назвою Уґельче, наступні - у 1444 і 1449 роках. 1785 року у селі проживало 470 мешканців (300 українців і 170 поляків), 1880 року - 1098, у тому числі католиків латинського обряду 563 і візантійського 510, 1900 року - 1524, 1921 року - 1446, з них більшість була поляками, нині кількість місцевих жителів становить сім з половиною сотень.

Римо-католики Бичківців належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові. Перша каплиця у селі відома із 1816 року, проте була вона приватною і в схематизмах Львівської архідієцезії навіть не згадується. Після заснування 1854 року у Хом'яківці парафіяльної експозитури близько півтисячі вірян села перейшло до неї.

48513 Скородинці

Перша документальна згадка про поселення - 5 березня 1464 року, а від 1568 року воно відоме як Сковродинці. 1870 року тут проживало 912 мешканців, 1880 року - 1002, 1900 року - 1325, 1921 - 1404, а нині - село має понад шість сотень осіб.

Спочатку римо-католики Скородинців належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, але після заснування у Хом'яківці у 1854 році парафіяльної експозитури перейшли до неї. Тоді їх було близько 230 осіб. Послуговувались вони місцевою старою греко-католицькою церквою, і навіть долучились до фінансування спорудження нової, проте внаслідок непорозумінь із її парохом їм довелось збудувати свою святиню.

48511 Косів, Хом'яківка

Відому із XVIIст. Хом'яківку у радянські часи приєднали як хутір до села Косова, який вперше документально згадується 1450 року (є згадка також у 1546 році). У Хом'яківці в 1785р. проживало 403 мешканців, 1921 року - 459, а Косів 1900 року мав 2497 жителів, 1931 року - 2427, нині ж об'єднане село нараховує менше 1200 осіб.

Католики латинського обряду Хом'яківки та Косова належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові. Саме у Хом'яківці і було споруджено у середині XIXст. храм. Власне, спочатку 1846 року тут збудували каплицю-усипальницю родини місцевих власників Подлевських, а у 1854 році цю каплицю коштом також Подлевських перебудовали на костел, який отримав титул Різдва Пресвятої Діви Марії. Приблизно тоді ж у Хом'яківці було утворено капеланію, яку обслуговували чортківські домініканці.

59018 Нова Жадова

Жадова вперше згадується у документах 15 березня 1490 року. На початку 90-х роках ХІХст. тут проживало близько 2600 мешканців, а 1900 року - 3765. Переважна більшість населення була українцями. Село розділилось на два (велику Стару Жадову і маленьку Нову Жадову) вже після І світової війни. Нині Нова Жадова має лише близько чотирьох сотень жителів, а Стара - майже на дві тисячі більше. Села входили до Сторожинецького району, а від 2020 року є частиною Чернівецького.

Нечисленні католики латинського обряду Жадови спочатку належали до парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Вижниці. У середині ХІХ століття їх кількість ледве перевищувала десяток осіб. Наприкінці 60-х років Жадова із півсотнею вірян перейшла до новозаснованої капеланії у Сторожинці. Вперше каплиця у Жадові подається у схематизмі Львівської архідієцезії 1891 року.

59000 Сторожинець,
вул. Шевченка, 30,
+380 (3735) 244-65,
f.b.: groups/sancta.anna

Перша писемна згадка про Сторожинець датується 18 лютим 1448 року, згадується також 1476 року. Від 1854 року був містечком та центром повіту, а 21 травня 1904 року став містом. 1869 року тут проживало 4350 мешканців, 1880 року - 5139, у тому числі 1993 німців і 800 українців, 1930 року - 8695, з них 1017 були поляками, 853 - українцями і 655 - німцями, нині місто має близько 14 тисяч осіб. У 1940-2000рр. було райцентром, а зараз входить до Чернівецького району.

У 1794 році у Сторожинці було споруджено дерев'яну святиню. Від 20-х - 30-х років ХІХ століття місцеві католики латинського обряду належали до парафії у Красній, їх чисельність у середині цього століття становила близько двох з половиною сотень. Саме тоді і постала у містечку чергова дерев'яна каплиця.