KUPIEL. Dawna cmentarna kaplica grobowa bez wezwania {Chyliński} (1859). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

31226 Купель

Перша документальна згадка про поселення Купіль датується 1573 роком. Було містечком, в якому на початку ХХ століття проживало близькл 6500 мешканців, у тому числі приблизно 1560 католиків, нині ж село, яким Купіль є від 1944 року, нараховує менше восьми сотень осіб. У 1793-1923рр. - волосний центр, у 1923-1924рр. - райцентр, від 1932 року належав Волочиському району, а від 2020 року є частиною Хмельницького.

У 1853 році Вікентій Хилінський придбав маєтності в Купелі, проте наступного року помер. У 1859 році його син Едвард збудував на місцевому кладовищі парафії Успіння Пресвятої Діви Марії сімейну готичну муровану каплицю-усипальницю, в якій впродовж наступних років аж до І світової війни було поховано кілька представників цієї родини, у тому числі Вікентія та самого Едварда, який помер 1881 року.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: luty, 24
1903 - у Санкт-Петербурзі помер колишній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський та Апостольський адміністратор Кам'янець-Подільський архієпископ-митрополит Могильовський Болеслав Клопотовський, похований на Виборзькому кладовищі;
1926 - інгрес до Луцької катедри ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
1957 - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський висвячений на священника у Кракові єпископом Станіславом Роспондом;

MAŃKOWCE. Kościół p.w. Najświętszego Serca Pana Jezusa (1990 - 2000). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

32244 Маниківці,
вул. Яна Ольшанського,
+380 (3856) 970-88

Маниківці вважаються заснованими 1512 року. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало близько 770 мешканців (переважно - римо-католиків), 1903 року - 950, нині - 1200 осіб, значна частина яких теж є римо-католиками. Село входило до Дережнянського району, а від 2020 року є частиною Хмельницького.

Католики латинського обряду села у XIX столітті належали до парафії Пресвятої Трійці у Новосілці. 1851 року (чи навіть раніше) у Маниківцях коштом місцевих власників Косельських і вірян було споруджено каплицю, яка за рішенням царської влади перестала існувати 1868 року. 1905 року на її місці збудували новий храм, але вже у складі парафії св. Кіліана у Михайлівці (Михалполі).

MAŃKOWCE. Kaplica p.w. Najświętszego Serca Pana Jezusa (1905). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

32244 Маниківці

Маниківці вважаються заснованими 1512 року. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало близько 770 мешканців (переважно - римо-католиків), 1903 року - 950, нині - 1200 осіб, значна частина яких теж є римо-католиками. Село входило до Дережнянського району, а від 2020 року є частиною Хмельницького.

Спочатку місцеві католики латинського обряду належали до парафії Пресвятої Трійці у Новосілці. У 1827-1830 роках у Маниківцях вже була якась святиня, бо в протоколах візитації парафії занотовано її обслуговування окремим новосілківським душпастирем. Вважається, що каплицю на цвинтарі у селі збудували 1851 року коштом місцевих власників Косельських і вірян, проте у переліку пам’яток та об’єктів культурної спадщини вона датується 1840 роком, а це вже недалеко від 1827-1830 років (може храм збудували раніше 1851 року?).

MICHAJŁÓWKA (Michałpol). Kościół p.w. Matki Bożej Szkaplerznej / św. Kiliana / św. Kajetana (1817 - 1824). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

32140 Михайлівка,
вул. Центральна, 1

Поселення Михалпіль, як до 1946 року називалась Михайлівка, вважається заснованим у XVI столітті. 8 березня 1605 року отримало магдебурзьке право. У 80-х роках ХІХст. мало понад 1800 мешканців, наприкінці 90-х років ХІХст. - на початку ХХст. понад 2400, нині ж у селі проживає близько шести сотень осіб. Містечко було центром волості, у 1923-1959 роках - райцентром, потім увійшло до Ярмолинецького району, а 2020 року - до Хмельницького.

1 листопада 1743 року власник Михалполя Міхал Жевуський підписав акт фундування костелу та парафії, пожертвувавши для них земельну ділянку під храм та парафіяльний будинок, значні наділи орної землі і кошти на утримання святині, душпастиря та органіста. Будівництво дерев'яного костелу під титулом Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією і св. Архангела Михаїла завершили 1744 року, цього ж року було засновано місцеву парафію. Головний вівтар храму містив образ Матері Божої Ченстоховської.

KOŁYBAŃ. Kościół p.w. św. Stanisława Papczyńskiego (201?). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

31345 Колибань

Село Колибань (називалось також Колибані, Колибені) існувало вже, принаймні, у першій половині XVIII століття. На початку 80-х років ХІХ століття воно мало близько семи сотень мешканців, через десять років - понад вісім сотень, на початку ХХ століття - понад тисячу, а нині тут проживає менше чотирьох з половиною сотень осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Діви і св. Архангела Михаїла у Михалполі (нині - Михайлівка), яка у другій половині XIX століття отримала титул св. Кіліана. Ще 1740 року у Колибані було споруджено каплицю, ймовірно, муровану, що існувала також у другій половині XVIII та першій половині XIX століть.

STAROKONSTANTYNÓW (Konstantynów). Kościół p.w. św. Jana Chrzciciela (1754 - 1778). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

31000 Старокостянтинів,
вул. Острозького, 45,
+380 (3854) 244-66,
f.b.: 1930356800552745

5 березня 1505 року вперше у документі згадується село Колищенці. На його землях 1561 року князь Костянтин Острозький заснував місто Костянтинів, яке цього ж року отримало магдебурзьке право. 1632 року його перейменували на Старокостянтинів, щоб не путати з іншим Костянтиновом (нині - Новокостянтинів). Був сотенним містом Української держави Богдана Хмельницького, від 1796 року - центром повіту, у радянські часи - райцентром, а 2020 року увійшоа до Хмельницького району. 1885 року тут проживало понад 18 тисяч мешканців, 1905 року - близько 17 тисяч, нині - майже 34 тисяч осіб.

Фундація костельно-монастирського комплексу капуцинів в Старокостянтинові місцевим власником князем Янушем Сангушко відбулась 13 липня 1750 року. 2 січня 1752 року о. Юзеф Голуховський з Луцька освятив хрест на місці його будівництва. 25 листопада 1752 року в невеличкому притулку поряд з дерев'яною капличкою оселились перші ченці. 9 лютого 1753 року о. Голуховський заклав та освятив наріжний камінь під спорудження костелу.

STAROKONSTANTYNÓW (Konstantynów). Dawny kościół p.w. Matki Bożej Gromnicznej (Oczyszczenia Matki Bożej) (159?). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

31000 Старокостянтинів,
вул. Івана Федорова, 34

5 березня 1505 року вперше у документі згадується село Колищенці. На його землях 1561 року князь Костянтин Острозький заснував місто Костянтинів, яке цього ж року отримало магдебурзьке право. 1632 року його перейменували на Старокостянтинів, щоб не путати з іншим Костянтиновом (нині - Новокостянтинів). Був сотенним містом Української держави Богдана Хмельницького, від 1796 року - центром повіту, у радянські часи - райцентром, а 2020 року увійшоа до Хмельницького району. 1885 року тут проживало понад 18 тисяч мешканців, 1905 року - близько 17 тисяч, нині - майже 34 тисяч осіб.

Місцевий власник Януш Острозький 18 квітня 1613 року фундував в Костянтинові монастир домініканців, які тоді ж отримали споруджений раніше (ймовірно, наприкінці XVIст.) мурований костел Очищення Матері Божої (Матері Божої Громничної) з двома бічними каплицями св. Йоана Хрестителя і св. Йоана Євангеліста та старішою за храм вежею біля нього (деякі джерела безпідставно вважають цю святиню колишньою церквою).