81765 Новосільці

Нововосільці вперше письмово згадуються 6 січня 1448 року. 1931 року тут проживало 1319 мешканців, переважна більшість яких була українцями, нині ж у селі мешкає лише трохи більше чотирьох сотень осіб. Воно входило до Жидачівського району, а від 2020 року є частиною Стрийського.

Місцеві римо-католики належали до парафії Всіх Святих у Ходорові. У 1908-1909 роках, коли чисельність вірних у Новосільцях перевищила дві з половиною сотні, тут було споруджено філіальну неоготичну муровану каплицю (ймовірно, за спрощеним варіантом типового проекту львівського архітектора Казимира Пекарського від 1892 року). Збудували її завдяки зусиллям і коштам ходорівського настоятеля о. Владислава Клєцана, а також дотаціям місцевого власника Казимира Vaux, Львівської курії та ще кількох вірян.

81724 Отиневичі

Село вперше у джерелах згадується 4 квітня 1458 року, протягом століть було королівською власністю. Відоме тим, що 11 листопада 1837 року тут народився знаменитий живописець Артур Ґроттґер. 1880 року в Отиневичах проживало 759 мешканців, і лише півсотні з них були римо-католиками, нині ж село нараховує приблизно таку ж кількість осіб. Входило до Жидачівського району, а від 2020 року є частиною Стрийського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Всіх Святих у Ходорові. Їх чисельність перед І світовою війною збільшилась до восьми десятків, а наприкінці 20-х років становила близько 120 вірян. Саме тоді відомий львівський архітектор Лаврентій Дайчак отримав від них замовлення на виготовлення проекту каплиці, що і було зроблено приблизно 1930 року.

81750 Ходорів,
вул. Замкова, 4,
+380 (3239) 533-49,
f.b.: 562360943918042

Перша документальна згадка про Ходорів датується 1394 роком (як Ходоростав), а магдебурзьке право поселення отримало 1436 року, яке було підтверджене у 1524 році. У 50-х - 60-х роках ХІХст. було центром повіту. 1880 року тут проживало майже дві тисячі мешканців, у тому числі понад 8 сотень греко- і понад чотири сотні римо-католиків. У 1940-1959рр. місто було районним центром, потім увійшло до Жидачівського району, а від 2020 року є у Стрийському. Нині населення - близько 9600 мешканців.

8 листопада 1460 року у Ходорові коштом місцевого власника Юрші, родина якого пізніше стала називатись Ходоровськими, було засновано парафію, тоді ж (або трохи раніше) збудували перший (дерев'яний) костел. У 1620-1621 роках цю чи чергову святиню знищили турки і татари, а наступний храм 1655 року зруйнували війська московітські і шведські.

81710 Вибранівка

Перші письмові згадки про Вибранівку датуються 1631 роком, коли вона вже була містечком, а отже заснували її раніше. 1773 року тут проживало 356 мешканців, 1890 року - 698, 1931 року - 993, 1939 року - 1100, нині ж - понад 730 осіб. Село входило до Жидачівського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Римсько-католицька громада Вибранівки спочатку належала до парафії Пресвятої Трійці у Соколівці, а від 1909 року - до новоствореної парафіяльної експозитури у Бринцях-Загірних, яка 1923 року стала самостійною парафією св. Станіслава єп. мч.. Якщо у середині ХІХ століття село нараховувало приблизно 140 вірян, то 1909 року їх було вже майже чотири сотні, а 1923 року - понад чотири сотні осіб. Від 1911 року до І світової війни в схематизмах Львівської архідієцезії згадується публічна каплиця у приватному будинку Д. Скарбкової.

81710 Бринці-Загірні

Село Бринці-Загірні, які називались раніше також як Браньча чи Браньчі, Браничі, Приньці, відомі у документах із 1374 року, згадується теж у 1464 та в 1484-1490 роках. 1880 року тут проживало 1050 мешканців, у тому числі 732 греко- і 273 римо-католиків, нині ж - лише трохи більше двох сотень осіб. Село входило до Жидачівського району, а від 2020 року є частиною Стрийського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Соколівці. У 1885 році завдяки зусиллям соколівського настоятеля о. Вікентія Божентовича та місцевих вірян у Бринцях-Загірних було збудовано філіальну муровану каплицю.

81713 Ходорківці

Вперше у письмових джерелах село згадується 1415 року, є також згадка 24 березня 1438 року. Називалось як Ходорківці, так і Ходорковичі. 1880 року тут проживало 418 мешканців, у тому числі 207 римо- і 200 греко-католиків, нині ж - лише понад дві сотні осіб. Село входило до Жидачівського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Пресвятої Трійці у Соколівці. За не підтвердженою і, відповідно, не відображеною у схематизмах Львівської архідієцезії інформацією, від 80-х років ХІХ століття у Ходорківцях служили шаритки із згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля. А від 1891 року схематизми подають існування в тій частині Соколівки, яку пізніше назвуть Паулінівкою, будинку місіонерів-вікентійців (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля) із домашньою каплицею.

81923 Репехів,
81712 Баківці

Перша згадка в документах про Репехів датується 1406 роком, згадується село також 1469 року, а розташовані поруч Баківці письмово відомі від 1475 року. Протягом століть села належали спільному власнику. 1880 року у Репехові проживало 458 мешканців, з яких 449 були українцями і 9 поляками, нині ж - понад дві з половиною сотні осіб, а в Баківцях сьогодні - понад 380. Села входили до Жидачівського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Католики латинського обряду двох сіл належали до парафії Пресвятої Трійці у Соколівці. В середині ХІХ століття їх чисельність в Баківцях перевищила шість десятків вірян, а в Репехові - три десятки, проте у перших роках ХХ століття Баківці мали вже 140 вірних, а Репехів - 130. Саме тоді і розпочали будівництво спільної мурованої каплиці.