15.07.2024 W ciągu miesiąca portal «Kościoły i kaplice Ukrainy» nie będzie aktualizowany. Podsumowanie jego funkcjonowania

W ciągu miesiąca od 15 lipca 2024 roku do 15 sierpnia portal „Kościoły i kaplice Ukrainy” nie będzie aktualizowany.

Od początku jego przywrócenia 3 grudnia 2020 roku odwiedzający pobrali ponad dwadzieścia pięć milionów stron. W tym czasie powstało w szczególności prawie tysiące nowych stron poświęconych kościołam i kaplicom Ukrainy oraz zaktualizowano (istotnie uzupełnione o informacje i zdjęcia) setki starych stron. Całkowita liczba stron pobranych z serwisu przekroczyła sto dwadzieścia milionów osiemset tysięcy, co potwierdza strona 'Mapa oraz odwiedzanie'.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: lipiec, 17
1864 - висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським майбутній єпископ Йосиф Пельчар, майбутній ординарій Перемишльський та святий;
1910 - освячено костел св. Олексія у Жмеринці на Вінничині;
1965 - в селі Слобода-Рашково (Молдова) народився майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук;
1990 - єпископ Мар'ян Яворський освятив повернений костел Станіслава єп. мч. у Тарноруді на Тернопільщині;
1994 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині на Івано-Франківщині після відновлення розпису всередині будівлі;
1999 - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) за участю єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрували костел бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині;
2005 - архієпископ Мар'ян Яворський у Городку на Львівщині освятив пам'ятну таблицю, встановлену на честь повернення до культу костелу Воздвиження Святого Хреста;
2014 - єпископ Мар'ян Бучек передав костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську на Житомирщині реліквії св. Шарбеля;

KORZEC. Dawny kościół p.w. Zwiastowania Najświętszej Maryi Panny (162? - 163?). Rówieński obw., Rówieński r-n

34700 Корець,
вул. Київська, 56

Перша літописна згадка про поселення під назвою Корчеськ датується 1150 роком, згадується у документах також у 1380, 1386 і 1399 роках. Місто наприкінці XVIIIст. отримало статус волосного центру. На початку 80-х років ХХст. тут проживало 12 тисяч мешканців, наприкінці 30-х років - понад 6600, нині - понад 7200 осіб. Корець був райцентром у 1940-1962 та 1966-2020 роках, а тепер входить до Рівненського району.

Монастир Пресвятої Трійці та костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії францисканців конвентуальних в Корці постали у 20-х - 30-х роках XVII століття коштом місцевого власника князя Самуїла Корецького, який перейшов в католицизм 1617 року, в частині православного жіночого монастиря за домовленістю із ігуменею цього монастиря - тіткою Самуїла княжною Софією Корецькою.

KORZEC. Kościół p.w. św. Antoniego / Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny (1706 - 1746). Rówieński obw., Rówieński r-n

34700 Корець,
Костельна, 6A,
+380 (3651) 228-91,
www: parafiakorzec.pl.tl,
f.b.: 458596508258715

Перша літописна згадка про поселення під назвою Корчеськ датується 1150 роком, згадується у документах також у 1380, 1386 і 1399 роках. Місто наприкінці XVIIIст. отримало статус волосного центру. На початку 80-х років ХХст. тут проживало 12 тисяч мешканців, наприкінці 30-х років - понад 6600, нині - понад 7200 осіб. Корець був райцентром у 1940-1962 та 1966-2020 роках, а тепер входить до Рівненського району.

6 травня 1633 року місцевий власник Кароль Корецький фундував у своєму заповіті дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії із мурованою каплицею, в якій мали поховати його разом із дружиною. Додатково пожертвував значні кошти для забезпечення служіння душпастирів, які повинні були молитись за фундаторів.

GRUSZÓWKA - Zasmyki. Kaplica p.w. Matki Bożej Szkaplerznej (2004). Wołyński obw., Kowelski r-n

45095 Грушівка

У 1882 році кілька десятків (можливо, близько сімдесяти) польських родин із Мазовії закупили у місцевих власників Мікуловських частину лісу поблизу села Грушівка, де заснували поселення Засмики. У другій половині 1943 року - першій половині 1944 року село стало базою формування 27 Волинської дивізії піхоти Армії Крайової, яка пізніше вийшла із Засмик, а польське населення репатріювали до Польщі. Нині Засмики є частиною невеликого села Грушівка, в якому проживає менше двох сотень мешканців.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Анни у Ковелі і своєї святині не мали. 1927 року в Засмиках сформували самостійну парафію, виділивши її із ковельської, та, ймовірно, розпочали будівництво свого костелу (можливо, при цьому послуговувались тимчасовою каплицею).

CZARTORYSK (Czartorysk Stary). Dawny kościół p.w. św. Józefa / Podwyższenia Krzyża Świętego (1741 - 1751). Wołyński obw., Kamieńkoszyrski r-n

44636 Чарторийськ

Чарторийськ згадується у літописах у 1100 та 1228 роках. Наприкінці ХІХст. у містечку проживало майже 2 тисячі мешканців, 1902 року на залізничній гілці Ковель-Сарни відкрили станцію Чарторийськ, біля якої виникло селище з цією ж назвою, тому містечку Чарторийськ додали приставку Старий. 7 жовтня 2021 року Старий Чарторийськ перейменували на Чарторийськ. У селі проживає понад дві тисячі осіб. Належало до Маневицького району, а тепер - до Камінь-Каширського.

Місцевий власник Андрій Лещинський (кальвіністського віросповідання) 18 грудня 1639 року профінансував у Чарторийську будівництво невеликого дерев'яного храму св. Йосифа в пам'ять про померлу 30 травня дружину Анну (із Корецьких) - католичку. Фундацію святині та парафії затвердив 23 січня 1640 року єпископ Андрій Гембіцький. В лютому цього ж року храм було споруджено, а в ньому постав меморіал Анни.

ZAHORÓW NOWY (Wolica Zahorowska). Dawny kościół p.w. Narodzenia Najświętszej Maryi Panny (178?). Wołyński obw., Włodzimierski r-n

45535 Новий Загорів

Поселення Новий Загорів, яке ще навіть наприкінці ХІХст. називалось також Воля Загорівська, вважається заснованим 1567 року, хоча православний монастир на цих теренах існував, принаймні, від 1492 року, а, можливо, навіть від ХІІІ століття. У 90-х роках ХІХст. тут проживало приблизно дві з половиною сотні мешканців, нині - понад півтисячі осіб. Село входило до Локачинського району, а 2020 року стало частиною Володимирського.

У 60-х - 70-х роках XVI століття коштом місцевих власників Петра Загорівського та його дружини Федори (із Сангушків) було збудовано православну чернечу муровану церкву замість дерев'яної, спорудженої значно раніше. У першому двадцятилітті XVIIIст. (ймовірно, 1719 року) монастир прийняв унію, а в 80-х роках нові власники Чацькі завершили повну перебудову церкви Різдва Богородиці у бароковому стилі. У 1788р. до неї разом із монашими келіями прибудували 'теплий' храм Трьох Святих.

ŁUCK. Kościół katedralny p.w. św. Ap. Piotra i Pawła (1616 - 1639). Wołyński obw., Łucki r-n

43016 Луцьк,
вул. Катедральна, 17,
+380 (332) 72-46-59,
f.b.: 418205711559839

Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.

У 1604 році до Луцька на запрошення єпископа Мартина Шишковського прибули єзуїти, які почали своє служіння спочатку при кафедральному соборі Пресвятої Трійці у виділеній для них каплиці. 1606 року відбулась фундація їхнього костельно-колегіального комплексу, яку 1609 року затвердив король Зигмунт ІІІ. Хоча вже 1610 року єпископ Павло Волуцький освятив наріжний камінь храму, проте його будівництво розпочалось лише 1616 року, коли той же архіпастир 6 липня освятив закладений фундамент.