 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
80670 Підкамінь
Перша згадка у документах про Підкамінь датується 1441 роком, проте поселення тут існувало ще в дохристиянські часи. Згадується також у 1464, 1471, 1475 і 1477 роках. 1569 року отримав міські права. 1880 року у містечку проживало 3312 мешканців, у тому числі півтори тисячі поляків, тисяча німців і вісім сотень українців, нині нараховує менше 1900 осіб. У 1939-1969рр. був райцентром, потім увійшов до Бродівського району, а 2020 року - до Золочівського. Із 1940р. є селище (міського типу).
Перший ораторій при костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені домініканці збудували, ймовірно, у 30-х роках XVIII століття, а 1737 року його освятив єпископ Франциск Кобельський. Проте 30 жовтня 1759 року ченці вирішили збудувати новий ораторій.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: grudzień, 03 | |
| 1901 | - у Звинячі на Тернопільщині освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Ксав'єра; |
| 1781 | - в Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії народився майбутній архієпископом-митрополит Львівський Франциск Лушин; |
| 2000 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив новозбудований храм cв. Варвари у Дубрівці на Львівщині; - кардинал Мар'ян Яворський освятив новий парафіяльний будинок при костелі Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив частково виготовлений необароковий головний вівтар костелу cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі на Львівщині; |
80670 Підкамінь
Перша згадка у документах про Підкамінь датується 1441 роком, проте поселення тут існувало ще в дохристиянські часи. Згадується також у 1464, 1471, 1475 і 1477 роках. 1569 року отримав міські права. 1880 року у містечку проживало 3312 мешканців, у тому числі півтори тисячі поляків, тисяча німців і вісім сотень українців, нині нараховує менше 1900 осіб. У 1939-1969рр. був райцентром, потім увійшов до Бродівського району, а 2020 року - до Золочівського. Із 1940р. є селище (міського типу).
За легендою, яку так і не вдалось підтвердити, вперше домініканці оселились у Підкамені ще у середині XIIIст., але були знищені татаро-монголами. Насправді домініканський монастир фундував 15 липня 1464 року місцевий власник Петро Церебровський у присутності архієпископа Григорія Саноцького, який консекрував вже збудований на той час і переданий ченцям дерев'яний костел під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих. Домініканці отримали у власність два села, а також інші маєтності і привілеї.
13116 Филинці,
вул. Петрівська, 25
Филинці ще навіть у ХІХ столітті вважались хутором та були відсутні у статистичних документах. Зокрема, навіть у 'Słowniku geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich' вперше з'явились лише 1900 року із населенням 555 мешканців та посиланням лише на православну парафію. Нині тут проживає три з половиною сотні осіб, значна частина яких є поляками. Село входило до Любарського району, а від 2020 року є частиною Житомирського.
Католики латинського обряду села раніше належали до парафії свв. Архангела Михаїла і Яна Непомуцького у Любарі і свого храму не мали.
12316 Горбулів
Поселення існувало ще за часів Київської Русі, але було зруйноване татаро-монголами, і пізніше у письмових джерелах вперше згадується у 1582 і 1584 роках. У XVIIст. вважалось містечком. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало близько тисячі мешканців, 1900 року - 1465, нині - півтисячі. Горбулів входив до Радомишльського району, а від 2020 року є частиною Житомирського.
Перший (дерев'яний) костел у Горбулеві збудували на початку 90-х років XVIII століття. Тоді і постала парафія, яка охоплювала чотири десятки навколишніх сіл, у тому числі Потіївку. У 50-х роках XIXст. її адміністрував о. Ян Мосевич.
12216 Кримок
Кримок (Кримська Рудня) відомий з 30-х років XVII століття. Його населяли переважно поляки. 1905 року тут проживало 1005 мешканців, а в 1925 році, коли у селі була навіть польська школа, воно мало 1375 осіб, сьогодні їх лише трохи більше чотирьох сотень. Кримок входив до Радомишльського району, а від 2020 року є частиною Житомирського.
Місцеві римо-католики, що належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви у Макарові, 1804 року отримали дерев'яну каплицю, яку 1818 року освятили під титулом cв. Антонія Падуанського. У 20-х роках вони перейшли до новоствореної парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Вишевичах. Через півтори сотні років, 1972 року храм був знищений радянською владою.
12216 Кримок
Кримок (Кримська Рудня) відомий з 30-х років XVII століття. Його населяли переважно поляки. 1905 року тут проживало 1005 мешканців, а в 1925 році, коли у селі була навіть польська школа, воно мало 1375 осіб, сьогодні їх лише трохи більше чотирьох сотень. Кримок входив до Радомишльського району, а від 2020 року є частиною Житомирського.
Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви у Макарові. Вже в останній третині XVIII століття у Кримку була каплиця, яка згадується у 1771 і 1796 роках як приватна єпископська, а також римсько-католицький цвинтар, де хоронили вірян кримоцьких та із сусідніх сіл.
09000 Макарів,
вул. Лазурна, 33
Вперше згадується у документах 1506 року як Воронин. Пізніше його власник Макар Івасенцевич змінив прізвище на Макаревич, а назву поселення - на Макарів. У 1846р. у містечку, яке 1804 року стало центром волості, проживало 946 мешканців, на початку 80-х років - близько 1880, 1900 року - 7150, 1913 року - 5783, нині - понад 15 тисяч осіб. Із 1923 року Макарів був райцентром, селищем (міського типу) став 1956 року, від 2020 року входить до Бучанського району.
Римо-католики Макарова належали до парафії Матері Божої Святого Розарію у Бишові. 15 березня 1754 року макарівський власник Домінік Прушинський фундував тут дерев'яний костел та парафію, які постали цього ж року. У 1767 році місцевим настоятелем був київський канонік о. Ростковський, а вікаріями - оо. - Лашкевич і Спонарський.
