Єпископ Ян Пурвінський народився 19 листопада 1934 року у Долні Ілікштанського повіту (Латвія). 1 вересня 1956 року поступив до Ризької Вищої Духовної семінарії. 1960 року висвячений на диякона, а 13 квітня 1961 року рукоположений на священника у Ризі єпископом Петрасом Мієжалісом.

З 8 червня 1961 року працював вікарієм парафії у Даугавпілс, з 21 квітня 1977 року - адміністратором парафії в Балбінаве і віце-адміністратором парафії у Краслві. За згодою кардинала Юліана Вайводса 2 серпня 1977 року був призначений вікарієм Житомирського собору св. Софії, а 25 липня цього ж року - вікарієм єпископа України і Молдови. 1983 року отримав почесне звання капелана Папи Римського.

Архієпископ Йосиф Вебер народився 12 червня 1846 року в заснованому на початку XIX століття поселенні німецьких колоністів Fürstenthal на Буковині, яке нині називається Воєводяса (Voivodeasa) і належить Румунії, а тоді було територією Австро-Угорщини. Німецькі переселенці сповідували католицизм латинського обряду. У селі існувала своя парафія свв. Апп. Петра і Павла із мурованим 1843 року костелом, яка належала до деканату Буковина Львівської архідієцезії. Після закінчення гімназії вступив до Львівської духовної семінарії та як здібний семінарист був направлений на навчання в Григоріанський університету у Римі, де захворів на туберкульоз та дав обітницю вступити до згромадження воскресінців, якщо видужає. Проте після виздоровлення його попросили відкласти виконання цієї обітниці, бо був потрібний архідієцезії. 7 червня 1873 року рукоположений в священники у базиліці св. Йоана Хрестителя на Латеранському пагорбі у Римі, а 1874 року отримав ступінь доктора теології.

Повернувшись до Львова, у 1875-1885 роках служив, зокрема, префектом, віце-ректором та духовним отцем Львівської семінарії, у 1885-1894 роках був канцлером Львівської консисторії, а від 1894 року працював ректором семінарії.

Єпископ Антон Церр народився 10 березня 1849 року в парафії св. Михаїла німецької колонії Францфельд (Надлиманське Овідіопольського району Одеської області) на теренах Тираспольської дієцезії в німецькій католицькій сім'ї. Навчався у Саратівській Вищій Духовній семінарії, яку закінчив 1871 року. Досягнувши канонічного віку, 11 березня 1872 року був висвячений на священника.

О. Антон Церр служив в кількох католицьких парафіях німецьких колоній на Поволжі, а від 1878 року був викладачем семінарії (викладав апологетику, догматику, філософію, латинські мову і літературу). З 1879 року був каноніком Тираспольської капітули і генеральним вікарієм Тираспольської дієцезії, а з 1881 року - ще й інспектором Саратівської семінарії.

Єпископ Франц Цоттман народився 27 червня 1826 року в Орнбау (Німеччина), навчався в Мюнхені та Вюрцбурзі. Проявив особливі здібності у вивченні іноземних мов (знав їх аж десять). Після завершення навчання приїхав 1853 року у Росію працювати гувернером. Виховуючи дітей грецького посла у Санкт-Петербурзі, зблизився із домініканцями, які служили в костелі св. Катерини, що суттєво вплинуло на його погляди. 1858 року переїхав у Москву, щоб працювати гувернером у сім'ї банкіра Йордана, після від'їзду якого з Росії поступив у Духовну семінарію в Саратові 1859 року. 29 червня 1860 року висвячений у Саратові на священника.

Єпископ Фердінанд Кан призначив його спочатку вікарієм катедри, а 14 лютого 1861 року - інспектором і викладачем семінарії. У 1865 році став її ректором. 10 червня 1867 року отримав гідність катедрального каноніка.