61057 Харків,
вул. Гоголя, 4,
+380 (57) 706-25-54

Єпископ Павло Гончарук народився в селі Корначівка Ярмолинецького району на Хмельниччині 16 січня 1978 року у багатодітній родині. З 1995 року навчався у Вищій Духовній семінарії Святого Духа в Городку, куди ще в дитинстві переїхала його сім'я. 22 червня 2002 року у Кам’янці-Подільському відбулось його висвячення на священника.

Служив вікарієм Кам'янець-Подільського кафедрального собору свв. Апп. Петра і Павла, а потім - настоятелем парафії св. Архангела Михаїла в Дунаївцях. 2003 року очолив дієцезіальне відділення «Карітас-Спес» у Кам’янці-Подільському. З 2005 року служив захисником подружнього вузла в дієцезіальному церковному трибуналі, а 2016 року призначений суддею у цьому трибуналі (ще 2010 року отримав ліценціат з канонічного права в Університеті кардинала Стефана Вишинського у Варшаві (Польща)). Окрім того, був дієцезіальним економом, а також військовим капеланом, котрий як волонтер Християнської служби порятунку часто відвідував Донбас.

Священник Зигмунт Гораздовський народився 1 листопада 1845 року в шляхетській родині у Саноку (Польща). Навчався у школі в Саноку, а потім у гімназії в Перемишлі, після закінчення якої 1864 року став студентом юридичного факультету Львівського університету. Проте на другому році навчання в університеті відчув голос покликання до служби Богові в священничому сані і вступив у Львівську Вищу Духовну семінарію. Після завершення навчання 1869 року у зв’язку з загостренням хвороби легенів і появою сильних кровотеч, які загрожували його життю, рукоположення у священники було відкладено на невизначений термін, що стало для Зигмунта дуже болісною драмою.

За два роки стан його здоров’я покращився і 25 липня 1871 року диякона Зигмунта Гораздовського висвятив на священника у Львівському кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії архієпископ Франциск Вежхлейський.

Архієпископ Клаудіо Ґуджеротті народився 7 жовтня 1955 року в місті Вероні (Італія). 29 травня 1982 року висвячений на священника Веронським єпископом Джузеппе Амарі.

Інкардований до Веронської дієцезії. Здобув ступінь доктора наук зі східних мов та літератури (Університет Cà Foscari у Венеції), зі студій Східних Церков (Папський Східний Інститут, Рим), а також наукову ступінь магістра зі Святої Літургії (Інститут Святої Юстини, філія Папської Академії св. Ансельма). Викладав патрологію, літургіку та східне богослов’я у Богословському інституті та Інституті Екуменічних студій у Вероні. Переїхавши до Риму, викладав патрологію та вірменську мову й літературу в Папському Східному Інституті. З 1985 року працював секретарем Глави Конгрегації для Східних Церков кардинала Акілле Сільвестріні, а від 17 грудня 1997 року обіймав посаду Заступника Секретаря Конгрегації.

Єпископ Ігнатій Дубовський народився 30 березня (12 квітня за старим стилем) 1874 року у Вільнюсі, навчався у вільнюській та санкт-петербургській школах. 1894 року поступив до Житомирської Духовної семінарії. Висвячений на священника 25 березня 1899 року єпископом Болеславом Клопотовським.

Працював в парафіях у Шпанові, Ходоркові, Корці та Києві. У 1901-1904 роках навчався у Римі, отримав докторат з канонічного права. Повернувшись з Риму, був призначений спочатку адміністраторем (1904р.), а потім і настоятелем (1905р.) парафії у Корці (у 1908-1909рр. протягом дев'яти місяців був особистим секретарем митрополита Могильовського Аполінарія Внуковського у Санкт-Петербурзі). З 1910 року працював настоятелем кафедральної парафії св. Софії у Житомирі.

32301 Кам'янець-Подільський,
вул. Францисканська, 2,
+380 (3849) 911-57

Єпископ Леон Дубравський народився 1 липня 1949 року у селі Дубовиці Житомирської області, охрещений у храмі св. Софії у Житомирі. 1978 року поступив до Вищої Духовної семінарії у Ризі. 31 серпня 1982 року таємно вступив до ордену Братів Менших бернардинів. У травні 1983 року висвячений на диякона єпископом Юліанcом Ваіводсом у Ризі, а 29 травня 1983 року отримав священничі свячення з рук вже кардинала Юліанcа Ваіводса (також у Ризі).

У 1983-1993 роках служив настоятелем парафії Пресвятої Трійці у Хмільнику Вінницької області. 21 серпня 1986 року склав вічні обітниці в ордені. З 1 червня 1993 року по 1998 рік був настоятелем кустодії св. Архангела Михаїла ордену Братів Менших в Україні.

Архієпископ Нікола Етерович народився 20 січня 1951 року у Пучішці (Хорватія). 26 червня 1977 року був висвячений на священника єпископом Целестином Безмаліновичем.

У 1980 році розпочав дипломатичну службу в Апостольських нунціатурах в Кот-д'Івуар, Іспанії та Нікарагуа. З 1993 року був радником секції зв’язків з іноземними державами Державного секретаріату Ватикану. Доктор теології.

Призначений 22 травня 1999 року титулярним архієпископом Сісакським та Апостольським нунцієм в Україні. 10 липня 1999 року отримав єпископське свячення у Хварі (Хорватія) з рук кардинала Анжело Содано (співконсекратори - архієпископ Анте Юріц і єпископ Слободан Чтамбук). 31 серпня 1999 року вручив Вірчі Грамоти Президенту України. Був співконсекратором єпископів Мар'яна Бучека (2002р.), Леона Малого (2002р.), Броніслава Бернацького (2002р.) і Віталія Скомаровського (2003р.).

32301 Кам'янець-Подільський,
вул. Францисканська, 2,
+380 (3849) 911-57

Єпископ Радослав Змітрович народився 2 вересня 1962 року у Гданську-Вжешщ (Польща). У 1981 році вступив до згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії. 21 травня 1987 року після новіціату, шести років філософсько-теологічних студій у Вищій Духовній семінарії згромадження в Обрі та навчання на Папському теологічному факультеті у Познані склав вічні обітниці у згромадженні. 17 червня 1989 року висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою.

Працював вихователем та духовним отцем у Нижчих Духовних семінаріях згромадження, а також помічником настоятеля парафії у Познані. У 1997 році здійснював місійну працю у Туркменістані. У 2000-2002 роках розпочав душпастирство в Україні (перші два роки був вікарієм парафії Святого Духа у Чернігові, потім протягом року - настоятелем парафії св. Євгена де Мазенода у Славутичі на Київщині). У 2003-2006 роках служив настоятелем парафії св. Миколая у Києві та настоятелем місцевої чернечої спільноти. У 2007-2012 роках був настоятелем делегатури згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії в Україні.

79008 Львів,
вул. Винниченка, 32,
+380 (32) 235-06-50, 235-06-49

Єпископ Едвард Кава народився у Мостиськах на Львівщині 17 квітня 1978 року. 1996 року вступив до ордену Менших Братів Конвентуальних. Рукоположений у священники 1 червня 2003 року в Санкт-Петербурзі в Росії, де навчався у Вищій Духовній семінарії «Марії, Цариці Апостолів».

У 2003-2005 роках працював вікарієм в парафії Преображення Господнього у Борисполі на Київщині, а в 2005-2009 роках - настоятелем парафії св. Йосифа Робітника в Кременчуці на Полтавщині. Від 2008 року був делегатом провінції св. Антонія Падуанського в Україні. У 2009-2010 роках служив настоятелем монастиря та душпастирем парафії Преображення Господнього в Борисполі, в 2010-2012 роках - настоятелем парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині, а в 2012-2016 роках - настоятелем монастиря і душпастирем парафії Преображення Господнього в Борисполі. З 2016 року був настоятелем монастиря і душпастирем парафії св. Антонія Падуанського у Львові.

Єпископ Владислав Керницький народився 3 травня 1912 року у Кулачківцях (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) у Гвіздці на Івано-Франківщині. У 1920-1927 роках навчався у загальній школі у Кулачківцях, а в 1927-1934 роках - у приватній гімназії оо.-францисканців у Львові з перервою у навчаннях у п'ятому класі для відбуття новіціату. 04.10.1934р. - вічні обітниці в ордені Братів Менших Ковентуальних (отримав чернече ім'я Рафал). У 1934-1937рр. студії філософсько-теологічні у семінарії оо.-францисканців у Львові (1934р.) та Кракові (1935-1937рр.). У 1937-1939рр. продовжив навчання (4 і 5 рік) на Теологічному відділі Львівського університету Яна Казимира. 29 червня 1939 року висвячений на священника у Львові архієпископом Болеславом Твардовським.

У 1940-1944 роках працю у львівському костелі Христа Царя у Козельниках поєднував з підпільною діяльністю в антифашистській організації, де виконував обов'язки зв'язкового. У липні 1944 року, коли до Львова прийшла Червона Армія, його затримали та інтернували до Росії: 4 роки табірного життя - такою була 'подяка' священнику-антифашисту. У 1948р. був звільнений і одержав дозвіл на працю у Львівській катедрі Успіння Пресвятої Діви Марії. Брати і сестри кликали його до Польщі на гарну парафію, проте родині він дав зрозуміти, що його місце тут, в Україні. Відправляв Служби Божі, сповідав, відвідував хворих, допомагав людям словом і ділом, не зважаючи на їхню конфесійну приналежність.

Архієпископ Йосиф Кесслер народився 12 серпня 1862 року в Лує (Острогівка) Самарської губернії Російської імперії в католицькій сім'ї німецького етнічного походження. Початкову освіту отримав у земскій школі. Закінчив Тираспольську Малу і Вищу Духовні семінарії у Саратові, а також Католицьку Духовну академію в Санкт-Петербурзі, отримавши ступінь магістра богослов'я. Рукоположений в священники 4 березня 1889 року.

У 1889-1891 роках служив вікарієм катедри у Саратові і викладав латинську мову у місцевій семінарії. У 1891-1895 роках був адміністратором парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Сімферополі в Криму, з літа 1895 року по 1899 рік працював настоятелем парафії Різдва Пресвятої Діви Марії в німецькому поселенні Зульц (Шульцева, Малашівська) на Миколаївщині, яке у рядянські часи повністю знищили разом з храмом, а з 15 вересня 1899 року по 1903 рік - у Кишиневі. 1903 року став інспектором Саратовської семінарії, а в 1904 році - каноніком Тираспольского капітула.