Архієпископ Євгеній Базяк народився 8 березня 1890 року в Тернополі в родині судового урядника. У 1897-1903 роках навчався в тернопільській народній школі імені Конарського, потім - у Тернопільській гімназії. 1908 року вступив до Львівської Вищої Духовної семінарії і одночасно на Теологічний факультет Львівського університету. 14 липня 1912 року висвячений на священника в костелі cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині єпископом Владиславом Бандурським.

Призначений вікарієм парафіяльного костелу св. Лаврентія у Жовкві. 1917 року мобілізований до австрійського війська, де служив капеланом. У 1914-1919 роках був також вікарієм у тернопольському парафіяльному костелі Матері Божої Неустанної Допомоги, знищеному після ІІсв. війни радянською владою. 1921 року у Львівському університеті захистив докторську дисертацію з теології. У 1925 році отримав статус апостольського протонотарія і почесного каноніка Львівської митрополичої капітули. З 1919 року був префектом, з 1924 року - віце-ректором, а в 1933-1939 роках - ректором Львівської Вищої Духовної семінарії. У 1931-1934 роках працював настоятелем парафіяльного костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Івано-Франківську (тоді - Станіславові).

Архієпископ Лукаш Баранецький народився 14 жовтня 1798 року у Кабарівцях біля Зборова на Тернопільщині у незаможній шляхетній родині. Навчався в початковій школі у Бучачі, а гімназію закінчив у Львові, де і вступив до Вищої Духовної семінарії (теологічне навчання здобув у Львівському університеті). 6 жовтня 1822 року висвячений на священника у Львівській катедрі Успіння Пресвятої Діви Марії архієпископом Андрієм Анквічем.

Спочатку служив в парафії св. Лаврентія у Жовкві, але з липня 1823 року вже працював катехитом у кафедральній парафії у Львові, а з 1826 року був її вікарієм. Із січня 1829 року був настоятелем парафії Всіх Святих у Годовиці, а з жовтня 1833 року - настоятелем парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Журавній. У червні 1836 року увійшов до складу Митрополичого капітулу, а в липні 1838 року став настоятелем Львівської катедри і львівським деканом. З 1841 року став виконувати обов'язки директора-куратора гімназійної освіти Галичини. У 1845 році обраний депутатом Галицького сейму.

Архієпископ Северин Моравський народився 2 січня 1819 року у шляхетській родині у селі Сільце на Тернопільщині. Навчався вдома, потім у василіянів у Бучачі, у 1929-1931 роках - в Бережанах, а в 1832-1834 роках - у гімназії єзуїтів в Тернополі. Останнє півріччя вчився в Академічній гімназії Львова, де отримав атестат зрілості. У 1834-1836 роках студіював на відділі філології Львівського університету, проте через смерть батька та свою хворобу повернувся додому, не завершивши навчання. У грудні 1837 року поступив на факультет права Львівського університету, який закінчив 1841 року. У 1841-1849 роках працював урядником в губернаторстві у Львові. У 1849 році вступив до Львівської Духовної семінарії, у 1849-1852 роках вивчав теологію у Львівському університеті. 31 серпня 1851 року висвячений на священника.

Працював в парафії Воздвиження Святого Хреста у Городку у 1852-1853 роках та у Львівській катедрі у 1853-1855 роках. В 1855 році став канцлером митрополичої консисторії, а в 1867-1875 роках був настоятелем катедри та деканом львівським.

Єпископ Ян Ольшанський народився 14 січня 1919 року у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Бродського повіту Тернопільського воєводстсва у родині Яна Ольшанського і Марії Бойко, навчався у місцевій початковій школі, а пізніше - у Бродівській державній гімназії ім. Й. Коженьовського. 1938 року склав іспити у гімназії та вступив до Львівської Вищої Духовної семінарії та на Теологічний відділ Львівського університету. 1 жовтня 1942 року став субдияконем, а 8 листопада 1942 року висвячений на диякона. 15 листопада 1942 року висвячений на священника у Львові у семінарійному костелі архієпископом Болеславом Твардовським.

Вже 21 листопада цього ж року був призначений вікарієм парафії Качанівка Підволочиського району Тернопільської області, де пропрацював два роки. У 1944 році переїхав на Поділля, у Городок-Подільський, і там після арешту місцевих священників був єдиним душпастирем для католиків на території у кілька сот квадратних кілометрів. 1946 року під тиском радянської влади переїхав до Львова, служив вікарієм парафії Матері Божої Сніжної, допомагав також священникам з інших парафій.

Єпископ Станіслав Падевський народився 18 вересня 1932 року в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині. В 1945 році був переселений разом з родиною до Польщі у Нижню Сілезію, навчався у педагогічному та загальноосвітньому ліцеях. 27 серпня 1950 року вступив до ордену Братів Менших Капуцинів у Кракові, філософську та богословську освіту отримав в їхній Вищій Духовній семінарії. 24 лютого 1957 року був висвячений на священника у Кракові єпископом Станіславом Роспондом.

В роках 1961-1966 вивчав гуманітарні науки (спеціалізація – славістика) у Люблінському Католицькому Університеті та Ягелонському Університеті у Кракові. 22.06.1966р. отримав диплом магістра на підставі праці 'Слов'янські справи у польській та латинській літературі часів Зигмунда Старого'. У 70-х роках приїжджав в Україну на допомогу місцевим священникам. В 1988 році повернувся в Україну і працював у різних парафіях, у тому числі у Барі, Полонному та інших. З часом отримав українське громадянство.

43016 Луцьк,
Катедральна, 17,
+380 (33) 272-46-59

Єпископ Маркіян Трофим'як народився 16 квітня 1947 року в парафії св. Станіслава у Козовій Тернопільської області. У 1965-1969 роках начався на музичному факультеті Львівського педагогічного училища, яке закічив після військової служби (1966-1967 роки). 1969 року поступив до Вищої Духовної семінарії у Ризі. Висвячений у Ризі єпископом Юліаном Ваіводсом 8 грудня 1973 року на диякона, а 26 травня 1974 року - на священника.

У 1974-1991 роках працював настоятелем парафії св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині, несучи водночас пастирське служіння в інших парафіях Волинської, Тернопільської, Рівненської та Хмельницької областей.