Єпископ Станіслав Гозій народився, ймовірно, у листопаді (принаймні, був охрещений 25 листопада) 1674 року у селі Вапник (Kalkstein) північно-східної Польщі у відомій родині німецького походження, яка, зокрема, у XVI столітті дала Церкві видатного кардинала Станіслава Гозія. Спочатку навчався у єзуїтських колегіях у Браневі, яку колись заснував його знаменитий родич, та у Решелі, потім - у Краківській академії, а завершив студії протягом 1694-1698 років у Римі. Ще під час навчання 1697 року став каноніком Влоцлавського катедрального капітулу, хоча дияконські свячення отримав лише 23 лютого 1698 року, а священницькі - 15 березня.
Після повернення до Польщі єпископ-ординарій Холмський Теодор Потоцький 1699 року призначив його канцлером, 1700 року отримав посаду настоятеля у Міленцені, а 1702 року - каноніка катедрального капітулу у Хеммжі. У червні 1709 року увійшов да складу Краківського катедрального капітулу, що посприяло його подальшій церковній кар'єрі, тим більше, що 1713 року у Краківському університеті захистив докторат.
61057 Харків,
вул. Гоголя, 4,
+380 (57) 706-25-54,
f.b.: pawel.gonczaruk.3
Єпископ Павло Гончарук народився в селі Корначівка Ярмолинецького району на Хмельниччині 16 січня 1978 року у багатодітній родині. З 1995 року навчався у Вищій Духовній семінарії Святого Духа в Городку, куди ще в дитинстві переїхала його сім'я. 22 червня 2002 року у Кам’янці-Подільському відбулось його висвячення на священника.
Служив вікарієм Кам'янець-Подільського кафедрального собору свв. Апп. Петра і Павла, а потім - настоятелем парафії св. Архангела Михаїла в Дунаївцях. 2003 року очолив дієцезіальне відділення «Карітас-Спес» у Кам’янці-Подільському. З 2005 року служив захисником подружнього вузла в дієцезіальному церковному трибуналі, а 2016 року призначений суддею у цьому трибуналі (ще 2010 року отримав ліценціат з канонічного права в Університеті кардинала Стефана Вишинського у Варшаві (Польща)). Окрім того, був дієцезіальним економом, а також військовим капеланом, котрий як волонтер Християнської служби порятунку часто відвідував Донбас.
Єпископ Ігнатій Дубовський народився 30 березня (12 квітня за старим стилем) 1874 року у Вільнюсі, навчався у вільнюській та санкт-петербургській школах. 1894 року поступив до Житомирської Духовної семінарії. Висвячений на священника 25 березня 1899 року єпископом Болеславом Клопотовським.
Працював в парафіях у Шпанові, Ходоркові, Корці та Києві. У 1901-1904 роках навчався у Римі, отримав докторат з канонічного права. Повернувшись з Риму, був призначений спочатку адміністраторем (1904р.), а потім і настоятелем (1905р.) парафії у Корці (у 1908-1909рр. протягом дев'яти місяців був особистим секретарем митрополита Могильовського Аполінарія Внуковського у Санкт-Петербурзі). З 1910 року працював настоятелем кафедральної парафії св. Софії у Житомирі.
32301 Кам'янець-Подільський,
вул. Францисканська, 2,
+380 (3849) 911-57
Єпископ Леон Дубравський народився 1 липня 1949 року у селі Дубовиці Житомирської області, охрещений у храмі св. Софії у Житомирі. 1978 року поступив до Вищої Духовної семінарії у Ризі. 31 серпня 1982 року таємно вступив до ордену Братів Менших бернардинів. У травні 1983 року висвячений на диякона єпископом Юліанcом Ваіводсом у Ризі, а 29 травня 1983 року отримав священничі свячення з рук вже кардинала Юліанcа Ваіводса (також у Ризі).
У 1983-1993 роках служив настоятелем парафії Пресвятої Трійці у Хмільнику Вінницької області. 21 серпня 1986 року склав вічні обітниці в ордені. З 1 червня 1993 року по 1998 рік був настоятелем кустодії св. Архангела Михаїла ордену Братів Менших в Україні.
Єпископ Анджей Залуський народився 2 грудня 1695 року (чи 05.01.1696?) в Єдлінську біля Радома (Польща) у знатній шляхетській родині гербу Юноша, яка дала Церкві аж сім єпископів. Втративши матір у віці семи років, виховувався при дворі свого родича ординарія Вармінського єпископа Андрія Хризостома Залуського. А після його смерті у 1711 році навчався в різних єзуїтських та піярських колегіях. Ще у молодому віці завдяки своїм високопоставленим в Церкві родичам отримав номінації в кількох костелах, у тому числі Краківській та Плоцькій катедрах. У 1715-1718 роках (разом із молодшим братом Андрієм Йосифом) навчався в Західній Європі, захистивши докторську дисертацію в царині канонічного та цивільного прав 1717 року у Римі.
Після повернення до Речіпосполитої як канонік Краківського катедрального капітулу 1719 року був обраний до Коронного Трибуналу та занурився у політичне житті країни. 22 листопада 1723 року Святіший Отець призначив його єпископом-ординарієм Плоцьким (королівська номінація на цю посаду наступила ще рік раніше). 13 березня наступного року висвячений на єпископа в Ченстохові ординарієм Краківським єпископом Феліцієм Шанявським. Продовжуючи політичну діяльність, підопічну дієцезію відвідував не часто, проте, все ж таки, заснував тут Духовну семінарію та провів 1733 року дієцезіальний синод.
32301 Кам'янець-Подільський,
вул. Францисканська, 2,
+380 (3849) 911-57
Єпископ Радослав Змітрович народився 2 вересня 1962 року у Гданську-Вжешщ (Польща). У 1981 році вступив до згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії. 21 травня 1987 року після новіціату, шести років філософсько-теологічних студій у Вищій Духовній семінарії згромадження в Обрі та навчання на Папському теологічному факультеті у Познані склав вічні обітниці у згромадженні. 17 червня 1989 року висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою.
Працював вихователем та духовним отцем у Нижчих Духовних семінаріях згромадження, а також помічником настоятеля парафії у Познані. У 1997 році здійснював місійну працю у Туркменістані. У 2000-2002 роках розпочав душпастирство в Україні (перші два роки був вікарієм парафії Святого Духа у Чернігові, потім протягом року - настоятелем парафії св. Євгена де Мазенода у Славутичі на Київщині). У 2003-2006 роках служив настоятелем парафії св. Миколая у Києві та настоятелем місцевої чернечої спільноти. У 2007-2012 роках був настоятелем делегатури згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії в Україні.
79008 Львів,
вул. Винниченка, 32,
+380 (32) 235-06-50, 235-06-49,
f.b.: bpEdwardKawa
Єпископ Едвард Кава народився у Мостиськах на Львівщині 17 квітня 1978 року. 1996 року вступив до ордену Менших Братів Конвентуальних. Рукоположений у священники 1 червня 2003 року в Санкт-Петербурзі в Росії, де навчався у Вищій Духовній семінарії «Марії, Цариці Апостолів».
У 2003-2005 роках працював вікарієм в парафії Преображення Господнього у Борисполі на Київщині, а в 2005-2009 роках - настоятелем парафії св. Йосифа Робітника в Кременчуці на Полтавщині. Від 2008 року був делегатом провінції св. Антонія Падуанського в Україні. У 2009-2010 роках служив настоятелем монастиря та душпастирем парафії Преображення Господнього в Борисполі, в 2010-2012 роках - настоятелем парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині, а в 2012-2016 роках - настоятелем монастиря і душпастирем парафії Преображення Господнього в Борисполі. З 2016 року був настоятелем монастиря і душпастирем парафії св. Антонія Падуанського у Львові.