Єпископ Ян Підгороденський народився у шляхетській родині чернігівського кастеляна восени 1741 року на Волині та був охрещений 16 жовтня в парафіяльному костелі св. Йоахима i св. Анни у Володимирі-Волинському. Його призначили до духовного служіння, то ж 1758 року у Луцьку прийняв нижче свячення. Від 1759 року навчався у Замойській академії, де пізніше працював викладачем. 1762 року став кустошем Луцького катедрального капітулу і тоді ж виїхав на студії до Риму, які завершив докторським ступенем в царині філософії та канонічного і цивільного права. Там же 17 березня 1764 року отримав дияконське рукоположення, а 14 вересня цього ж року був висвячений на священника.

Служив архідияконом (1766р.), деканом (1797р.) та препозитом (1803р.) Луцького катедрального капітулу, а також збаразьким, острівецьким, порицьким та звягельським настоятелем. В консисторії виконував функції спочатку заступника судді (1769р.), а від 1774 року - вікарія та генерального офіціала (суміщав церковні та світські функції). У 1791 році став генеральним вікарієм Луцької дієцезії.

Єпископ Ян Пурвінський народився 19 листопада 1934 року у Долні Ілікштанського повіту (Латвія). 1 вересня 1956 року поступив до Ризької Вищої Духовної семінарії. 1960 року висвячений на диякона, а 13 квітня 1961 року рукоположений на священника у Ризі єпископом Петрасом Мієжалісом.

З 8 червня 1961 року працював вікарієм парафії у Даугавпілс, з 21 квітня 1977 року - адміністратором парафії в Балбінаве і віце-адміністратором парафії у Краслві. За згодою кардинала Юліана Вайводса 2 серпня 1977 року був призначений вікарієм Житомирського собору св. Софії, а 25 липня цього ж року - вікарієм єпископа України і Молдови. 1983 року отримав почесне звання капелана Папи Римського.

Єпископ Йоахим Пшебендовський народився наприкінці травня - на початку червня 1675 року у шляхетській родині, що походила з Прусії та сповідувала кальвінізм, в Янішеві на півночі Польщі поблизу Гданська та був охрещения 5 червня. Після переходу в католицизм (під впливом одного із родичів) навчався в єзуїтській колегії в Старих Шкотах під Гданськом, а потім студіював за кордоном (зокрема, 1702 року - в Парижі). Повернувшись до Польщі, вступив до Духовної семінарії місіонерів-лазаристів у Хелмні та вже 1706 року, ще до духовних свячень став вісьлицьким кустошем. 18 вересня 1707 року прийняв нижче свячення, 25 травня 1709 року був рукоположений в диякони, а 21 січня 1710 року став пресвітером.

Скоро після рукоположення в священники став почесним каноніком Влоцлавської катедри та настоятелем в Пйотравіні (поблизу Любліна), а в травні 1713 року - каноніком катедри в Кракові на Вавелі. Відомо також, що, принаймні, 1714 року був на студіях у Римі.

Єпископ Стефан Рупневський народився 1671 року в Бідзінах на Сандомирщині (Польща) в шляхетській родині гербу Шренява, що сповідувала кальвінізм. Після смерті батька його виховував родич Стефан Бідзінський, який навернув його до католицизму та післав на навчання до єзуїтської колегії (ймовірно, у Сандомирі). 24 травня 1695 року прийняв нижче свячення. Цього ж року поступив до Краківської академії, де 30 вересня 1697 року здобув науковий ступінь доктора теології (трохи раніше, 8 вересня був висвячений на диякона). У Кракові 2 лютого 1698 року отримав рукоположення в священники з рук іншого свого родича - єпископа Станіслава Шембека.

2 липня 1698 року став архідияконом колегіатського капітулу у Варшаві, 16 травня наступного року - каноніком Краківської катедри, 1703 року - настоятелем парафії у рідних Бідзінах та Госьліцях. У 1711 році отримав посаду судді в Краківській дієцезії та схолатуру у Станіславівській (Івано-Франківській) колегіаті, де 1713 року став прелатом-деканом.

43016 Луцьк,
вул. Кафедральна, 17,
+380 (332) 72-15-32

Єпископ Віталій Скомаровський народився 30 грудня 1963 року у Бердичеві Житомирської області. У 1985-1990 роках після закінчення медичного училища навчався у Ризькій Вищій Духовній семінарії у Литві. 27 травня 1990 року висвячений на священника у Ризі.

У 1990-1991 роках служив вікарієм в парафії cв. Варвари у Бердичеві, а в 1991-1992рр. - секретарем єпископа та вікарієм у Житомирі. в 1992-1995 роках працював настоятелем парафії Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Сумах. У 1995-2000 роках був канцлером Курії у Житомирі та з 1998 року парохом Житомирського кафедрального собору св. Софії. У 2000-2002 роках служив віце-ректором Вищої Духовної семінарії Пресвятого Серця Ісуса у Ворзелі на Київщині, а з 2002 року по 2011 рік - її ректором.

69035 Запоріжжя,
вул. Заводська, 21а,
+380 (61) 121-33-33,
f.b.: jan.sobilo

Єпископ Ян Собіло народився 31 травня 1962 року в Ніско на теренах Сандомирській дієцезії (Польща). Вчився в Вищій Духовній семінарії Люблінської дієцезії і на Теологічному Відділенні Католицького Університету Любліна в роках 1981-1986, в 1986 році отримав ступінь магістра теології КУЛ. Священицьке рукоположення прийняв в Любліні 13 грудня 1986 року з рук єпископа Болеслава Пиляка.

Працював вікарієм парафії Стружа біля Краснюка у 1986-1990рр., пізніше вікарієм парафії Святого Хреста в Замості в 1990-1991 роках. 1991 року розпочав душпастирську працю в Україні, в Кам’янець-Подільській дієцезії. Був настоятелем парафії Пресвятого Серця Господа Ісуса у Маниківцях на Хмельниччині у 1991-1993 роках. 25 березня 1992 року інкардинований до нової дієцезії Замосць-Любачів. Від 30 серпня 1993 року працював настоятелем у Запоріжжі, розпочав створення парафії і деканату, побудував парафіяльний дім, нинішній співкафедральний храм Бога Отця Милосердного. Служив єпископським вікарієм на теренах Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей у 1999-2002 роках. Від 2002 року є генеральним вікарієм Харківсько-Запорізької дієцезії. Почесний канонік Співкафедрального Капітулу в Любачеві з 2007 року. Почесний Капелан Його Святості Бенедикта XVI (14.04.2008р.). 4 травня 2010 призначений греміальним каноніком Харківського кафедрального капітулу.

43016 Луцьк,
Катедральна, 17,
+380 (33) 272-46-59

Єпископ Маркіян Трофим'як народився 16 квітня 1947 року в парафії св. Станіслава у Козовій Тернопільської області. У 1965-1969 роках начався на музичному факультеті Львівського педагогічного училища, яке закічив після військової служби (1966-1967 роки). 1969 року поступив до Вищої Духовної семінарії у Ризі. Висвячений у Ризі єпископом Юліаном Ваіводсом 8 грудня 1973 року на диякона, а 26 травня 1974 року - на священника.

У 1974-1991 роках працював настоятелем парафії св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині, несучи водночас пастирське служіння в інших парафіях Волинської, Тернопільської, Рівненської та Хмельницької областей.