Єпископ Ян Підгороденський народився у шляхетській родині чернігівського кастеляна восени 1741 року на Волині та був охрещений 16 жовтня в парафіяльному костелі св. Йоахима i св. Анни у Володимирі-Волинському. Його призначили до духовного служіння, то ж 1758 року у Луцьку прийняв нижче свячення. Від 1759 року навчався у Замойській академії, де пізніше працював викладачем. 1762 року став кустошем Луцького катедрального капітулу і тоді ж виїхав на студії до Риму, які завершив докторським ступенем в царині філософії та канонічного і цивільного права. Там же 17 березня 1764 року отримав дияконське рукоположення, а 14 вересня цього ж року був висвячений на священника.
Служив архідияконом (1766р.), деканом (1797р.) та препозитом (1803р.) Луцького катедрального капітулу, а також збаразьким, острівецьким, порицьким та звягельським настоятелем. В консисторії виконував функції спочатку заступника судді (1769р.), а від 1774 року - вікарія та генерального офіціала (суміщав церковні та світські функції). У 1791 році став генеральним вікарієм Луцької дієцезії.
Єпископ Стефан Рупневський народився 1671 року в Бідзінах на Сандомирщині (Польща) в шляхетській родині гербу Шренява, що сповідувала кальвінізм. Після смерті батька його виховував родич Стефан Бідзінський, який навернув його до католицизму та післав на навчання до єзуїтської колегії (ймовірно, у Сандомирі). 24 травня 1695 року прийняв нижче свячення. Цього ж року поступив до Краківської академії, де 30 вересня 1697 року здобув науковий ступінь доктора теології (трохи раніше, 8 вересня був висвячений на диякона). У Кракові 2 лютого 1698 року отримав рукоположення в священники з рук іншого свого родича - єпископа Станіслава Шембека.
2 липня 1698 року став архідияконом колегіатського капітулу у Варшаві, 16 травня наступного року - каноніком Краківської катедри, 1703 року - настоятелем парафії у рідних Бідзінах та Госьліцях. У 1711 році отримав посаду судді в Краківській дієцезії та схолатуру у Станіславівській (Івано-Франківській) колегіаті, де 1713 року став прелатом-деканом.
43016 Луцьк,
вул. Кафедральна, 17,
+380 (332) 72-15-32
Єпископ Віталій Скомаровський народився 30 грудня 1963 року у Бердичеві Житомирської області. У 1985-1990 роках після закінчення медичного училища навчався у Ризькій Вищій Духовній семінарії у Литві. 27 травня 1990 року висвячений на священника у Ризі.
У 1990-1991 роках служив вікарієм в парафії cв. Варвари у Бердичеві, а в 1991-1992рр. - секретарем єпископа та вікарієм у Житомирі. в 1992-1995 роках працював настоятелем парафії Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Сумах. У 1995-2000 роках був канцлером Курії у Житомирі та з 1998 року парохом Житомирського кафедрального собору св. Софії. У 2000-2002 роках служив віце-ректором Вищої Духовної семінарії Пресвятого Серця Ісуса у Ворзелі на Київщині, а з 2002 року по 2011 рік - її ректором.
69035 Запоріжжя,
вул. Заводська, 21а,
+380 (61) 121-33-33,
f.b.: jan.sobilo
Єпископ Ян Собіло народився 31 травня 1962 року в Ніско на теренах Сандомирській дієцезії (Польща). Вчився в Вищій Духовній семінарії Люблінської дієцезії і на Теологічному Відділенні Католицького Університету Любліна в роках 1981-1986, в 1986 році отримав ступінь магістра теології КУЛ. Священицьке рукоположення прийняв в Любліні 13 грудня 1986 року з рук єпископа Болеслава Пиляка.
Працював вікарієм парафії Стружа біля Краснюка у 1986-1990рр., пізніше вікарієм парафії Святого Хреста в Замості в 1990-1991 роках. 1991 року розпочав душпастирську працю в Україні, в Кам’янець-Подільській дієцезії. Був настоятелем парафії Пресвятого Серця Господа Ісуса у Маниківцях на Хмельниччині у 1991-1993 роках. 25 березня 1992 року інкардинований до нової дієцезії Замосць-Любачів. Від 30 серпня 1993 року працював настоятелем у Запоріжжі, розпочав створення парафії і деканату, побудував парафіяльний дім, нинішній співкафедральний храм Бога Отця Милосердного. Служив єпископським вікарієм на теренах Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей у 1999-2002 роках. Від 2002 року є генеральним вікарієм Харківсько-Запорізької дієцезії. Почесний канонік Співкафедрального Капітулу в Любачеві з 2007 року. Почесний Капелан Його Святості Бенедикта XVI (14.04.2008р.). 4 травня 2010 призначений греміальним каноніком Харківського кафедрального капітулу.
Архієпископ Яків Стрепа народився приблизно 1340 року на теренах Краківської дієцезії у шляхетній родині гербу Стрепа (втім, лише з 1619 року до його імені стали дописувати назву цього гербу). У 50-х роках у юнацькому віці вступив до ордену Братів Менших, отримав грунтовну теологічну освіту (навчався у Римі або Кракові). У 60-80-х роках вступив до товариства Братів-Паломників для Христа, служив у монастирі у Кракові, пізніше став його настоятелем. З 1375 по 1391 рік був генеральним вікарієм товариства Братів-Паломників для Христа. У 1385-1388 роках - настоятель монастиря Святого Хреста у Львові, до 1391 року був інквізиторем у справах віри.
Святіший Отець Боніфацій IX 27 червня 1391 року призначив о. Якова митрополитом Галицьким архієпископом. 28 січня 1392 року був консекрований у Тарнові єпископом Матеєм Яніном з Перемишля.
Архієпископ Болеслав Твардовський народився 18 лютого 1864 року у Львові, у родині польської інтелігенції. Навчався у львівських початковій і середній школах. 1882 року поступив до Львівської Вищої Духовної духовної семінарії, розпочавши водночас навчання теології у Львівському університеті. 25 липня 1886 року висвячений на священника митрополитом Львівським архієпископом Северином Моравським у Львові.
Протягом двох років вивчав канонічне право у Папському Григоріанському університеті у Римі, де потоваришував із майбутнім архієпископом Йосифом Більчевським. У 1888 році отримав ступінь доктора канонічного права. Після повернення із закородону був призначний префектом Львівської семінарії, а через кілька років - канцлером Львівської курії. Після семи років канцлеровської послуги 1902 року став настоятелем парафії у Тернополі, де завдяки йому було споруджено величний костел Матері Божої Неустанної Допомоги. Працював тут до 1918 року.
43016 Луцьк,
Катедральна, 17,
+380 (33) 272-46-59
Єпископ Маркіян Трофим'як народився 16 квітня 1947 року в парафії св. Станіслава у Козовій Тернопільської області. У 1965-1969 роках начався на музичному факультеті Львівського педагогічного училища, яке закічив після військової служби (1966-1967 роки). 1969 року поступив до Вищої Духовної семінарії у Ризі. Висвячений у Ризі єпископом Юліаном Ваіводсом 8 грудня 1973 року на диякона, а 26 травня 1974 року - на священника.
У 1974-1991 роках працював настоятелем парафії св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині, несучи водночас пастирське служіння в інших парафіях Волинської, Тернопільської, Рівненської та Хмельницької областей.