01001 Київ,
вул. Костельна, 17,
+380 (44) 278-75-19

Єпископ Віталій Кривицький народився в Одесі 19 серпня 1972 року. В тому ж році був охрещений о. Тадеушом Хоппе. Повну середню освіту отримав в Одесі. В 1989 році розпочав новіціат в згромадженні Св. Франциска Сальського (салезіян). В 1990 році вступив в Гродненську Духовну семінарію. Після І-го курсу перевівся у Краківську Вищу Духовну семінарію згромадження. Після закінчення філософії, в 1992 році був скерований на асистенцію, передбачену в салезіянських конституціях. Практику проходив в м. Коростишеві під керівництвом о. Антонія Мурзінського. В 1993 році повернувся до семінарії в Кракові на богослов’я, яке закінчив у 1997 році. 27 липня 1996 року склав вічні обітниці у згромадженні. В 1997 році отримав ступень магістра богослов’я в Люблінському Католицькому університеті. 24 травня 1997 року був рукоположений в священники у Польщі.

В 1997-1999 роках працював вікарієм парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Одесі та керівником молодіжного ораторія. У 1999р. очолив Молодіжний Центр «Дон Боско» в Одесі. У 2003-2012 роках служив настоятелем парафії Різдва Пресвятої Богородиці у Коростишеві на Житомирщині. 2006 року керував будівництвом та діяльністю Молодіжного Центру «Дон Боско» у Коростишеві. У 2012р. скерований для служіння вікарієм парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині, керівником місцевого ораторію та економом дому. 2014 році став настоятелем парафії св. Апостола Петра в Одесі.

Архієпископ Вісвалдас Кулбокас народився 14 травня 1974 року у Клайпеді (Литва). 1992 року після закінчення середньої школі в Клайпеді вступив до Тельшяйської Духовної семінарії. З 1994 року навчався в Римі в Папському університеті Святого Хреста, де здобув науковий ступінь доктора богослов'я (2001р.) та ліценціат з канонічного права (2004р.). 24 травня 1998 року висвячений у Римі на диякона, а 19 липня цього ж року в костелі св. Архангела Михаїла у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса та був інкардинований до Тельшяйської дієцезії.

У 2001-2004 роках навчався також в Папській церковній академії. 1 липня 2004 року розпочав дипломатичну службу у Ватикані на посаді секретаря представництва Святого Престолу в Лівані (2004-2007рр). У 2007-2009 роках працював в нунціатурі у Нідерландах, у 2009-2012 роках - в Росії, а в 2012-2020 роках - у Відділі відносин з державами Державного Секретаріату Святого Престолу. У 2020-2021 роках був радником нунціатури в Кенії.

Єпископ Францішек Лісовський народився 1 жовтня 1876 року у Цєшанові (Східна Польща), на теренах тодішньої Львівської архідієцезії (у цьому містечку народився також єпископ Мар'ян Бучек). Після початкової школи продовжив навчання в гімназії у Ярославлі, закінчивши яку 1895 року, поступив на юридичний факультет Львівського університету, звідки перевівся до Львівської духовної семінарії. Потім продовжив теологічні студії у Григоріанському університеті у Римі, де 19 серпня 1900 року був висвячений на священника та 15 травня 1902 року отримав науковий ступінь доктора теології і філософії.

Цього ж, 1902 року повернувся у Львівську архідієцезію та служив вікарієм спочатку парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві на Львівщині, а з наступного року - Львівської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії, а також працював катехитом у кількох гімназіях Львова та Бродів. 1911 року підтвердив докторат у Ягеллонському університеті у Кракові, у 1912 році читав там лекції з догматики, а 1913 року здобув габілітацію на основі праці 'Słowa ustanowienia Najświętszego Sakramentu a Epikleza, Studium dogmatyczno-historyczne'. З того часу та аж до 1933 року (з перервами) викладав там курс догматики та навіть займав адміністративні посади, одночасно працюючи у Львівській семінарії (з 1913 року префектом, з 1920 року - віцеректором, а з 1923 року - ректором).

89600 Мукачеве,
вул. Миру, 15,
+380 (3131) 546-71, 546-70

Єпископ Антал Майнек народився 18 листопада 1951 року у Будапешті (Угорщина), закінчив державну гімназію в Сент-Ендре і Будапештський університет, отримавши диплом інженера з електроніки. 1977 року вступив до ордену св. Франциска, де здобув теологічну освіту (Теологічний Інститут в Естергомі) та (паралельно) інженерно-педагогічну освіту. 17 квітня 1982 року висвячений на священника у Будапешті.

У 1982-1989 роках викладав комп'ютерну електротехніку та фізику у Францисканській гімназії в Сент-Ендре. 1989 року разом з іншими двома францисканцями прибув у місію до угорськомовних вірних Римсько-Католицької Церкви Закарпаття, де обслуговував п'ять церковних громад у Хустському та Тячівському районах.

Архієпископ Петро Мальчук народився 17 липня 1965 року в селі Слобода-Рашково (Молдова). Після закінчення середньої школи та строкової військової служби 1986 року поступив до Вищої Духовної семінарії у Ризі (Латвія). 3 січня 1989 року вступив в орден Братів Менших. 7 червня 1992 року висвячений на священника єпископом Яном Ольшанським MIC, а наступного року склав вічні обітниці в ордені, прийнявши ім'я Геркуліан.

У 1992-1998 роках навчався у Римі, в Папському Університеті 'Antonianum', де здобув ступінь доктора богослов'я. У 1998-1999 роках працював вікарієм парафії св. Анни в Полонному Вінницької області. У 1999-2004 роках був настоятелем кустодії ордену Братів Менших в Україні, у 2004-2007 роках служив першим настоятелем новоствореної провінції св. Михаїла Архангела ордену Братів Менших в Україні, а з 2007 року працював економом цієї францисканської провінції.

79008 Львів,
вул. Винниченка, 32,
+380 (32) 235-06-50, 235-06-49

Єпископ Леон Малий народився 17 серпня 1958 року у Барі Вінницької області. Після закінчення середньої школи та школи кінематографії вивчав філософію і теологію у підпіллі під керівництвом о. Генріка Мосінга - засновника світського інтституту св. Лаврентія 'помічників Церкви'. 7 червня 1984 року висвячений на священника у Львові таємним єпископом Яном Ценським.

У 1984-1990 роках супроводжував о. Генріка Мосінга в його душпастирських поїздках, був у підпіллі мандруючим душпастирем - працював серед католиків на півдні України та в Росії. У 1990-1995 роках - парох у Херсоні. У 1995-2000 роках навчався у Папському Університеті Святого Хреста у Римі. 2000 року повернувся у Львів, був префектом та викладачем Львівської Вищої Духовної семінарії, викладав також у Вищій Духовній семінарії в Городку. З 2000 року адміністрував парафію св. Марії Магдалини у Львові.

Arcybiskup Piotr Mańkowski urodził się 1 listopada 1866 roku we wsi Sajinka obwodu Winnickiego na terenach parafii św. Mikołaja bp i m. w Małych Czerniowcach. Po śmierci ojca w 1871 roku z matką wyjechalół do Drezna, gdzie brał lekcje prywatnie, a od 1881 roku uczył się w miejscowej szkole. W 1885 roku wstąpił na Uniwersytet Wrocławski na studia agronomiczne, ponieważ wiedza w tej dziedzinie potrzebna była do zarządzania majętnościami rodzinnymi. Do domu wrócił w 1888 roku. Ale taki sposób życia mu nie odpowiadał i w 1896 roku wstąpił do seminarium w Żytomierzu. Wyświęcony 7 lipca 1898 roku.

Został wikariuszem w katedrze św. Zofii w Żytomierzu. W 1902 roku został proboszczem parafii św. Apostołów Piotra i Pawła w Kamieńcu Podolskim, która po likwidacji diecezji w 1866 roku utraciła status katedralnej. Po dziewięciu latach pracy władze carskie zmusiły go do rezygnacji z urzędu proboszcza i duszpasterzowania, zarzcając mu wspieranie jednego ze zgromadzeń, które uważali za nielegalne. Przeniósł się do Żytomierza, gdzie nieformalnie wykonywał część obowiązków kanclerza Kurii. Na początku I wojny światowej przeniósł się do Krakowa, gdzie wznowił pracę duszpasterską. W 1917 roku został mianowany wikariuszem generalnym na terenach diecezji Łucko-Żytomierskiej i Kamieniecko-Podolskiej.

79011 Львів,
вул. Самчука, 14A,
+380 (32) 276-94-15, 296-61-14

Архієпископ Мечислав Мокшицький народився 29 березня 1961 року у селі Майдан Лукавецький на теренах Апостольської адміністратури (Львівської) в Любачеві (Польща). Після отримання початкової освіти в Лукавці і Цєшанові навчався в аграрному технікумі в Олешицях. У 1981-1983рр. навчався у Вищій Духовній семінарії в Перемишлі, а в 1983-1987рр. - на богословському факультеті Католицького Університету в Любліні. 17 вересня 1987 року висвячений на священника єпископом Мар’яном Яворським у Любачеві.

У 1987-1990рр. працював вікарієм парафії Белжець, а в 1990-1991рр. - нотарієм Курії в Любачеві та секретарем єпископа Мар’яна Яворського. У 1991-1995рр. навчався у Папському Університеті св. Фоми „Angelicum” у Римі. Був особистим другим секретарем Святіших Отців Йоана Павла ІІ (1996-2005рр.) та Бенедикта XVI (2005-2007рр.).

Архієпископ Северин Моравський народився 2 січня 1819 року у шляхетській родині у селі Сільце на Тернопільщині. Навчався вдома, потім у василіянів у Бучачі, у 1929-1931 роках - в Бережанах, а в 1832-1834 роках - у гімназії єзуїтів в Тернополі. Останнє півріччя вчився в Академічній гімназії Львова, де отримав атестат зрілості. У 1834-1836 роках студіював на відділі філології Львівського університету, проте через смерть батька та свою хворобу повернувся додому, не завершивши навчання. У грудні 1837 року поступив на факультет права Львівського університету, який закінчив 1841 року. У 1841-1849 роках працював урядником в губернаторстві у Львові. У 1849 році вступив до Львівської Духовної семінарії, у 1849-1852 роках вивчав теологію у Львівському університеті. 31 серпня 1851 року висвячений на священника.

Працював в парафії Воздвиження Святого Хреста у Городку у 1852-1853 роках та у Львівській катедрі у 1853-1855 роках. В 1855 році став канцлером митрополичої консисторії, а в 1867-1875 роках був настоятелем катедри та деканом львівським.

Єпископ Кароль Недзялковський народився 21 травня 1846 року у Миньківцях Дубенського повіту на Волині (Дубенський район Рівненської області) в родині землевласників гербу Равіч. З 1856 року ходив до повітової шляхетської школи в Луцьку, а потім до Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії, яку закінчив 1862 року. 6 вересня 1862 року вступив до Духовної семінарії в Кам'янці-Подільському, звідки 1863 року був направлений на навчання в Духовну академію до Санкт-Петербурга, яку закінчив 20 червня 1867 року із ступенем магістра теології. Рукоположений в священники 23 (чи 25?) січня 1869 року єпископом Луцько-Житомирським Каспером Боровським, ймовірно, у Житомирській катедрі св. Софії.

Саме тут до 1781 року працював вікарієм. Молодому священнику доручили справу покращення проведення обрядів у катедрі, на його старання звернув увагу єпископ-помічник (та з 1870 року адміністратор) дієцезії Людвіг Брінк, який 1872 року запропонував йому посаду секретаря єпископської консисторії (канцлера єпископської курії). Цю посаду отець Кароль займав десять років, одночасно ведучи активну наукову діяльність. У 1867-1897 роках був професором церковного співу та літургіки, а потім канонічного та державного права, а також історії Католицької Церкви в Духовній семінарії у Житомирі. У 1884 році став каноніком катедрального капітулу в Житомирі та Луцьку, а в 1890 році - ректором Духовної семінарії в Житомирі. У 1897-1901 роках був ректором Духовної академії в Санкт-Петербурзі.