Єпископ Броніслав Бернацький (1944). Єпископ-емерит (2020), Єпископ-ординарій Одесько-Сімферопольський (2002 - 2020), Єпископ (2002)

65045 Одеса,
вул. Катерининська, 33

Єпископ Броніслав Бернацький народився 30 вересня 1944 року у Мурафі Вінницької області. У 1966-1972 роках навчався у Вищій Духовній семінарії у Ризі. 28 травня 1972 року висвячений на священника єпископом Юліаном Ваіводсом у Ризі.

Розпочав пастирське служіння 11 червня 1972 року в парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі, а потім працював настоятелем на Вінничині в парафіях св. Анни у Барі, св. Миколая, єп. мч. у Чернівцях та св. Олексія у Жмеринці. З 1995 року служив настоятелем парафії у Мурафі та генеральним вікарієм Кам'янець-Подільської дієцезії.

Єпископ Мар'ян Бучек (1953). Єпископ-емерит Харківсько-Запорізький (2014), Єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький (2009 - 2014), Єпископ-коад'ютор Харківсько-Запорізький (2007 - 2009), Єпископ-помічник Львівський (2002 - 2007), Єпископ (2002)

61057 Харків, вул. Гоголя, 4,
+380 (57) 706-17-66,
79491 Львів-Брюховичі,
вул. Львівська, 62

Єпископ Мар’ян Бучек народився 14 березня 1953 року у Цєшанові (Східна Польща), поблизу нинішнього кордону (любачівська частина довоєнної Львівської архідієцезії). У 1973-1979 роках після закінчення школи та агротехнічного технікуму навчався у Перемишльській Вищій Духовній семінарії. 16 червня 1979 року висвячений на священника в Цєшанові Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії в Любачеві єпископом Мар’яном Реховичем.

Виконував обов’язки нотаріуса та віце-канцлера єпархіального управління в Любачеві, одночасно був секретарем єпископів Мар’яна Реховича та Мар’яна Яворського. З 1991 року по 2002 рік - канцлер дієцезіальної Курії у Львові. 28 лютого 1992 року обраний Секретарем Конференції римсько-католицьких єпископів України, цю посаду займав 22 роки до переходу на становище єпископа-емерита. 01.10.1993р. - почесний капелан Святішого Отця.

Архієпископ Томас Едвард Галліксон (1950). Апостольський нунцій у Швейцарії та Князівстві Ліхтенштейну (2015), Апостольський нунцій в Україні (2011 - 2015), Апостольський нунцій в Тринідад і Тобаго, Багамські острови, Домініка, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадини (2004-2011), Апостольський нунцій в Антигуа і Барбуда, Барбадос, Ямайка, Гренада, Гайана і Суринам (2004 - 2011), Архієпископ (2004)

Берн,
f.b.: thomas.gullickson

Архієпископ Томас Галліксон народився 14 серпня 1950 року в Су-Фоллз (Sioux Falls) у США. 27 червня 1976 року був висвячений на священника архієпископом Ламбертом Антонієм Гохом (Lambert Anthony Hoch).

З 1976 року здійснював душпастирство у Sioux Falls (Південна Дакота, США). У 1981 році розпочав підготовку до дипломатичної служби, навчаючись у Папській Церковній Академії. Від 1 травня 1985 року працював у Папських Представництвах в Руанді, Австрії, Чехословаччині, Єрусалимі та Німеччині. Доктор Канонічного права.

2 жовтня 2004 року був призначений титулярним архієпископом Polymartium та Апостольським нунцієм в Тринідаді і Тобаго, Багамських островах, Домініці, Сент-Кітсі і Невісі, Сент-Люсії, Сент-Вінсенті і Гренадинах. 11 листопада 2004 року отримав єпископське свячення з рук кардинала Джованні Лайоло (Giovanni Lajolo) (співконсекратори - архієпископ Robert James Carlson та єпископ Paul Vincent Dudley). 15 грудня 2004 року отримав додаткове призначення Апостольським нунцієм в Антигуа і Барбуда, Барбадосі, Ямайці, Гренаді, Гайані і Суринамі.

Єпископ Павло Гончарук (1978). Єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький (2020), Єпископ (2020)

61057 Харків,
вул. Гоголя, 4,
+380 (57) 706-25-54,
f.b.: pawel.gonczaruk.3

Єпископ Павло Гончарук народився в селі Корначівка Ярмолинецького району на Хмельниччині 16 січня 1978 року у багатодітній родині. З 1995 року навчався у Вищій Духовній семінарії Святого Духа в Городку, куди ще в дитинстві переїхала його сім'я. 22 червня 2002 року у Кам’янці-Подільському відбулось його висвячення на священника.

Служив вікарієм Кам'янець-Подільського кафедрального собору свв. Апп. Петра і Павла, а потім - настоятелем парафії св. Архангела Михаїла в Дунаївцях. 2003 року очолив дієцезіальне відділення «Карітас-Спес» у Кам’янці-Подільському. З 2005 року служив захисником подружнього вузла в дієцезіальному церковному трибуналі, а 2016 року призначений суддею у цьому трибуналі (ще 2010 року отримав ліценціат з канонічного права в Університеті кардинала Стефана Вишинського у Варшаві (Польща)). Окрім того, був дієцезіальним економом, а також військовим капеланом, котрий як волонтер Християнської служби порятунку часто відвідував Донбас.

Кардинал Клаудіо Ґуджеротті (1955). Кардинал (2023), Апостольський нунцій у Великобританії (2020), Апостольський нунцій в Україні (2015 - 2020), Апостольський нунцій в Білорусі (2011 - 2015), Апостольський нунцій в Грузії, Вірменії і Азербайджані (2001 - 2011), Архієпископ (2001)

Архієпископ Клаудіо Ґуджеротті народився 7 жовтня 1955 року в місті Вероні (Італія). 29 травня 1982 року висвячений на священника Веронським єпископом Джузеппе Амарі.

Інкардований до Веронської дієцезії. Здобув ступінь доктора наук зі східних мов та літератури (Університет Cà Foscari у Венеції), зі студій Східних Церков (Папський Східний Інститут, Рим), а також наукову ступінь магістра зі Святої Літургії (Інститут Святої Юстини, філія Папської Академії св. Ансельма). Викладав патрологію, літургіку та східне богослов’я у Богословському інституті та Інституті Екуменічних студій у Вероні. Переїхавши до Риму, викладав патрологію та вірменську мову й літературу в Папському Східному Інституті. З 1985 року працював секретарем Глави Конгрегації для Східних Церков кардинала Акілле Сільвестріні, а від 17 грудня 1997 року обіймав посаду Заступника Секретаря Конгрегації.

Єпископ Леон Дубравський OFM (1949). Єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський (2002), Єпископ-помічник Кам'янець-Подільський (1998 - 2002), Єпископ (1998)

32301 Кам'янець-Подільський,
вул. Францисканська, 2,
+380 (3849) 911-57

Єпископ Леон Дубравський народився 1 липня 1949 року у селі Дубовиці Житомирської області, охрещений у храмі св. Софії у Житомирі. 1978 року поступив до Вищої Духовної семінарії у Ризі. 31 серпня 1982 року таємно вступив до ордену Братів Менших бернардинів. У травні 1983 року висвячений на диякона єпископом Юліанcом Ваіводсом у Ризі, а 29 травня 1983 року отримав священничі свячення з рук вже кардинала Юліанcа Ваіводса (також у Ризі).

У 1983-1993 роках служив настоятелем парафії Пресвятої Трійці у Хмільнику Вінницької області. 21 серпня 1986 року склав вічні обітниці в ордені. З 1 червня 1993 року по 1998 рік був настоятелем кустодії св. Архангела Михаїла ордену Братів Менших в Україні.

Архієпископ Нікола Етерович (1951). Апостольський нунцій в Німеччині (2013), Генеральний секретар Синоду Єпископів (2004 - 2013), Апостольський нунцій в Україні (1999 - 2004), Архієпископ (1999)

Архієпископ Нікола Етерович народився 20 січня 1951 року у Пучішці (Хорватія). 26 червня 1977 року був висвячений на священника єпископом Целестином Безмаліновичем.

У 1980 році розпочав дипломатичну службу в Апостольських нунціатурах в Кот-д'Івуар, Іспанії та Нікарагуа. З 1993 року був радником секції зв’язків з іноземними державами Державного секретаріату Ватикану. Доктор теології.

Призначений 22 травня 1999 року титулярним архієпископом Сісакським та Апостольським нунцієм в Україні. 10 липня 1999 року отримав єпископське свячення у Хварі (Хорватія) з рук кардинала Анжело Содано (співконсекратори - архієпископ Анте Юріц і єпископ Слободан Чтамбук). 31 серпня 1999 року вручив Вірчі Грамоти Президенту України. Був співконсекратором єпископів Мар'яна Бучека (2002р.), Леона Малого (2002р.), Броніслава Бернацького (2002р.) і Віталія Скомаровського (2003р.).