Єпископ Олександр Фрізон (1875 - 1937). Апостольський адміністратор Тираспольський (1926 - 1937), Єпископ (1926)

Єпископ Олександр Фрізон народився 5 травня 1875 року в парафії св. Архангела Михаїла у Бадені (нині Кучурган Роздільнянського району на Одещині) в сім'ї нащадків німецьких колоністів, які приїхали із Ельзаса у другій половині XVIII століття. Отримав освіту у Саратівській Духовній семінарії та Німецькій колегії ('Германікум') при Григоріанському університеті в Римі, завершивши її отриманням диплому доктора філософії і богослов'я. Рукоположений в священники 22 лютого 1902 року єпископом Едвардом Роппом (ймовірно, у Саратові).

Служив вікарієм у Саратівському кафедральному соборі, з 1902 року - настоятелем храму Успіння Пресвятої Діви Марії в Керчі в Криму. З 1905 року був капеланом і секретарем єпископа Йосифа Кесслера, канцлером Курії у Саратові, а також викладачем церковної історії і латинської мови у Саратівській семінарії. У 1910 році став ректором цієї семінарії та залишився ним після її переведення 1917 року в Одесу. З 1919 року служив настоятелем костелу Успіння Пресвятої Діви Марії в Сімферополі (у 1915-1925рр. також парохом у Керчі), був деканом Сімферопольского деканату. У 1923р. протягом шести месяців перебував в ув'язненні, 1925 року його судили.

Єпископ Ян Ценський (1905 - 1992). Таємний єпископ-помічник Львівський (1967 - 1991), Таємний єпископ (1967)

Таємний єпископ Ян Ценський народився 7 січня 1905 року у Пеняках на Львівщині у сім'ї Марії з роду великих землевласників Дідушицьких та відомого галицького політика Тадеуша Ценського. Спочатку закінчив Рільничу академію у Дублянах під Львовом та записався на правничий факультет Львівського університету, проте 1933 року вирішив обрати духовну стезю і вступив до Львівської Вищої Духовної семінарії. 26 червня 1938 року (у віці 33 років) після п'ятирічного навчання був висвячений на священника Львівським архієпископом Болеславом Твардовським.

У 1938-1945 роках був вікарієм, а з 26 листопада 1945 року і до смерті - адміністратором та душпастирем парафії Успіння Пресвятої Богородиці у Золочеві, котра продовжувала працювати навіть у радянські часи. Можливо, що золочівський храм від закриття, а його душпастиря від арешту врятував той факт, що о. Ян під час війни переховував від німців тяжко пораненого офіцера радянської армії, котрий виявився функціонером НКВС. О. Ценський здійснював душпастирство не тільки для римо-католиків, але й також для греко-католиків.

Єпископ Антон Йоган Церр (1849). Єпископ-емерит Тираспольський (1901 - 1932), Єпископ-ординарій Тираспольський (1889 - 1901), Єпископ-помічник Тираспольський (1883 - 1889), Єпископ (1883)

Єпископ Антон Церр народився 10 березня 1849 року в парафії св. Михаїла німецької колонії Францфельд (Надлиманське Овідіопольського району Одеської області) на теренах Тираспольської дієцезії в німецькій католицькій сім'ї. Навчався у Саратівській Вищій Духовній семінарії, яку закінчив 1871 року. Досягнувши канонічного віку, 11 березня 1872 року був висвячений на священника.

О. Антон Церр служив в кількох католицьких парафіях німецьких колоній на Поволжі, а від 1878 року був викладачем семінарії (викладав апологетику, догматику, філософію, латинські мову і літературу). З 1879 року був каноніком Тираспольської капітули і генеральним вікарієм Тираспольської дієцезії, а з 1881 року - ще й інспектором Саратівської семінарії.

Архієпископ Каспер Казимир Цецішовський (1745 - 1831). Митрополит-архієпископ Могильовський (1828 - 1831), Архієпископ (1828), Єпископ-ординарій Луцько-Житомирський (1798 - 1828), Єпископ-ординарій Київський (1784 - 1798), Єпископ-коад'ютор Київський (1775 - 1784), Єпископ (1775 - 1828)

Архієпископ Каспер Цецішовський народився 5 січня 1745 року у середньозаможній шляхетській родині в Озорові (Мазовія, Польща). У 1764 році вступив до Варшавської семінарії, а 1765 року виїхав до Риму, де вступив до семінарії конгрегації Поширення Віри, яка готувала майбутніх місіонерів. Ще до рукоположення в диякони, яке відбулось 18 лютого 1769 року, став 15 грудня 1768 року каноніком Варшавського капітулу, членом якого на той час був його родич о.-канонік Микола Цецішовський. А на священника висвятили 1768 року у Римі (у джерелах рукоположення приписують Святішому Отцю Климентію XIII).

Цього ж року у грудні повернувся до Польщі, а наступного став настоятелем парафії у Збучині Краківської дієцезії. Король Польщі Станіслав Август 13 березня 1775 року погодився з кандидатурою о. Каспера Цецішовського на посаду єпископа-коад'ютора Київського (єпископом-ординарієм тоді був Ігнатій Оссолінський). 29 червня цього ж року Святіший Отець Пій VI підтвердив це призначення, надавши титулярне єпископство Тheveste та право наступництва Київської кафедри зі збереженням гідності варшавського каноніка та посади настоятеля у Збучині. 8 жовтня 1775 року відбулась єпископська консекрація у Варшавській колегіаті св. Йоана Хрестителя (консекратор - єпископ Познаньський Анджей Млодзєйовський, співконсекратори - єпископ Холмський Антоній Окенцький та єпископ Смоленський Габріель Водзиньський).

Єпископ Франц Ксаверій Цоттман (1826 - 1901). Єпископ-емерит Тираспольський (1889 - 1901), Єпископ-ординарій Тираспольський (1872 - 1889), Єпископ (1872)

Єпископ Франц Цоттман народився 27 червня 1826 року в Орнбау (Німеччина), навчався в Мюнхені та Вюрцбурзі. Проявив особливі здібності у вивченні іноземних мов (знав їх аж десять). Після завершення навчання приїхав 1853 року у Росію працювати гувернером. Виховуючи дітей грецького посла у Санкт-Петербурзі, зблизився із домініканцями, які служили в костелі св. Катерини, що суттєво вплинуло на його погляди. 1858 року переїхав у Москву, щоб працювати гувернером у сім'ї банкіра Йордана, після від'їзду якого з Росії поступив у Духовну семінарію в Саратові 1859 року. 29 червня 1860 року висвячений у Саратові на священника.

Єпископ Фердінанд Кан призначив його спочатку вікарієм катедри, а 14 лютого 1861 року - інспектором і викладачем семінарії. У 1865 році став її ректором. 10 червня 1867 року отримав гідність катедрального каноніка.

Єпископ Адольф Петро Шельонжек (1865 - 1950). Засновник згромадження св. Терези від Дитяти Ісус (1936), Єпископ-ординарій Луцький (1925 - 1945), Єпископ-помічник Плоцький (1918 - 1925), Єпископ (1918)

Єпископ Адольф Шельонжек народився 1 серпня 1865 року у селі Сточек Луковскі на Підляшші у Польщі у сім'ї повітового урядовця. Дитячі роки Адольфа пройшли в Желехові, де 1880 року закінчив загальноосвітню школу. Потім після п’ятирічного навчання у гімназії в Сєдльце у вісімнадцять років вступив до Духовної семінарії в Плоцьку. 26 травня 1888 року Адольф Шельонжек отримав священницький сан з рук єпископа Генріха Петра Косовського.

Був призначений вікарієм в парафію св. Варфоломія у Плоцьку. Після року праці його направили на навчання у Духовну академію в Санк-Петербурзі, де після чотирьох років став магістром богослов’я. Повернувся у Плоцьк, де спочатку працював в єпископській консисторії нотаріусом, а потім - канцлером. З 1894 року також викладав канонічне право у рідній семінарії, а згодом ще й політичну економію та філософію. О. Адольф організував також Товариство Християнських Працівників і очолив новостворений Католицький Союз. 1903 року його скерували на посаду асесора Римсько-Католицької Духовної колегії в Санкт-Петербурзі, де він також викладав в місцевій Духовній семінарії канонічне право, пасторальне богослов’я, аскетику та мови і літературу. Тоді ж захистив докторат з канонічного права. У 1909 році о. Адольф Шельонжек став ректором Духовної семінарії у Санкт-Петербурзі. Під час Ісв. війни працював в Департаменті Віросповідань та Освіти у Варшаві, а з отриманням Польщею незалежності став радником Відділу у справах Католицької Церкви, а з 1921 р. -його начальником.

Єпископ Станіслав Широкорадюк OFM (1956). Єпископ-ординарій Одесько-Сімферопольський (2020), Єпископ-коад'ютер Одесько-Сімферопольський, Апостольський адміністратор Харківсько-Запорізький (2019 - 2020), Єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький (2014 - 2019), Апостольський адміністратор Луцький (2012 - 2014), Єпископ-помічник Київсько-Житомирський (1998 - 2014), Єпископ-помічник Житомирський (1994 - 1998), Єпископ (1994)

65045 Одеса,
вул. Катерининська, 33,
+380 (48) 728-64-83

Єпископ Станіслав Широкорадюк народився 23 червня 1956 року у селі Корначівка Хмельницької області. У 1971-1973 роках навчався у залізничному середньому технічному училищі у Здолбунові, а в 1973-1974рр. працював на залізниці. Після служби в армії у 1977-1979 працював на заводах у Полонному та у Ризі (Латвія), де 1979 року поступив до Ризької Вищої Духовної семінарії. 1981 року таємно вступив до ордену францисканців. 3 червня 1984 року висвячений на священника у Ризі.

Працював настоятелем парафій св. Анни у Полонному і св. Дороти у Славуті Хмельницької області. 26 липня 1988 року склав вічні обітниці в ордені Братів Менших.

Архієпископ Іван Юркович (1952). Постійний Спостерігач Святого Престолу при представництві ООН в Женеві (2016), Апостольський нунцій в Росії і Узбекистані (2011 - 2016), Апостольський нунцій в Україні (2004 - 2011), Апостольський нунцій в Білорусі (2001 - 2004), Архієпископ (2001)

Архієпископ Іван Юркович народився 10 червня 1952 року в Кочев'є (Словенія). У 1978 році закінчив теологічні студії, а 29 червня 1977 року був висвячений на священника архієпископом Йохе Погацніком.

1 травня 1984 року розпочав дипломатичну службу при Святому Престолі після вивчення дипломатії у Папській Церковній Академії. У 1984-1988 роках працював секретарем Апостольської Нунціатури у Південній Кореї. 1988 року отримав ступінь доктора канонічного права. У 1988-1992 роках був аудитором Апостольської Нунціатури в Колумбії. У 1992-1996 роках - радник Представництва Ватикану в Російській Федерації. У 1996-2001 роках працював у Ватикані, був радником у Державному Секретаріаті з питань Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Кардинал Мар'ян Яворський (1926 - 2020). Архієпископ-емерит Львівський (2008 - 2020), Кардинал (2001), Апостольський адміністратор Луцької дієцезії (1996 - 1998), Митрополит Львівський архієпископ (1991 - 2008), Архієпископ (1991 - 2001), Апостольський адміністратор архідієцезії (Львівської) у Любачеві, Єпископ (1984 - 1991)

Кардинал Мар'ян Яворський народився 21 серпня 1926 року у Львові, на теренах парафії св. Антонія. 1945 року вступив після закінчення школи у Львівську Вищу Духовну семінарію та був переселений у Польщу, в Кальварію Зебжидовську біля Кракова. 25 червня 1950 року висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській Львівським архієпископом Євгенієм Базяком.

Призначений вікарієм парафії Башня (Любачів). У 1952 році захистив докторат з богослов'я в Ягеллонському Університеті (Краків). Був вікарієм парафії Поронін. У 1954 році - докторат з філософії в Люблінському Католицькому Університеті. У 1965-1966рр. габілітація з філософії релігії у Варшавській Богословській Академії. У 1970-1984 роках - секретар Наукової Ради Єпископату Польщі. З 1974 року дійсний канонік Архікатедрального капітулу у Любачеві, а з 1976 року - почесний прелат Його Святості Павла IV. У 1974-1982 роках був деканом Папського Богословського Відділення у Кракові, а в 1982-1988рр. - ректором Папської Богословської Академії у Кракові.

Єпископ Олександр Язловецький (1979). Єпископ-помічник Київсько-Житомирський (2019), Єпископ (2019)

01001 Київ,
вул. Костельна, 17,
+380 (44) 278-75-19

Єпископ Олександр Язловецький народився 2 березня 1979 року у селі Гибалівка поблизу Шаргорода на Вінничині. Після навчання у шаргородському професійно-технічному училищі за спеціальністю 'будівельник' вступив 1996 року до Вищої Духовної семінарії Святого Духа в Городку на Хмельниччині. 26 червня 2004 року отримав пресвітерське рукоположення з рук єпископа Леона Дубравського OFM.

Протягом двох років о. Олександр душпастирював в парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі на Вінничині та служив у семінарії в Городку вихователем. 2006 року розпочав навчання в Папському Латеранському університеті, захистивши 2013 року докторат з канонічного права. Повернувшись до України, став віце-ректором та економом семінарії в Городку, а 2014 року - ректором. У 2018 році був призначений канцлером Курії Київсько-Житомирської дієцезії.

Фільми




Пастирське служіння