Єпископ Каспер Боровський (1802 - 1885). Єпископ-ординарій Плоцький (1883 - 1885), Апостольський адміністратор Кам'янець-Подільський (1867 - 1869), Єпископ-ординарій Луцько-Житомирський (1848 - 1869), Єпископ (1848)

Єпископ Каспер Боровський народився 6 січня 1802 року в Поліновщизні Вітебської губернії Російської імперії. Навчався у домініканських школах в Друї та Забялах, у єзуїтській школі в Ужвалді, а після ліквідації її царською владою до 1824 року - у школі місіонерів-лазаристів в Ілкушті Курляндської губернії. Навчався також у 1824-1827 роках у Вищому учбовому закладі піярів у Плоцьку, після чого у віці 25 років вступив до Головної Духовної семінарії у Вільнюсі, яку закінчив 1831 року. 4 квітня 1831 року у Вільнюській катедрі отримав священничі свячення з рук єпископа-помічника Вільнюського Андрія Клагевича.

Спочатку служив вікарієм в парафії Жежиця, а від 19 грудня 1832 року - настоятелем парафії св. Йосифа в Йосифсталі (нині - Йосипівка Одеської області). З 1835 року почав працювати викладачем у новоутвореній Вільнюській Духовній академії, яку 1842 року перенесли до Санкт-Петербурга. У 1845 році посів становище духовного отця академії, а 1846 року був піднесений до гідності греміального каноніка Могильовського митрополичого капітулу.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 17
1746 - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753 - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906 - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005 - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015 - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині;
- єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;
Наступна дата: червень, 18
1993 - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2004 - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині;
2005 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді;
2016 - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії;
- кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова;
- освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах;

3 липня 1848 року призначений Святішим Отцем Пієм ІХ Луцько-Житомирським єпископом-ординарієм. 17 грудня цього ж року висвячений на єпископа консекраторами єпископами Антонієм Мельхіором Фіалковським, Йосифом Йоахимом Голдманом та Ігнатієм Головінським, ймовірно, у Санкт-Петербурзі. 27 лютого 1849 року відбувся інгрес до Житомирської катедри св. Софії. Розвинув енергійну пастирську і адміністративну діяльності, збільшив Духовну семінарію у Житомирі, дбав про відновлення і будівництво костелів, часто відвідував парафії, видав ряд пастирських послань, опублікував також власні переклади послань Отців Церкви. Після ліквідації Кам'янецької дієцезії 3 травня 1867 року був призначений Папою її Апостольським адміністратором.

Тривалий час зберігав добрі стосунки із царською владою (отримав навіть кілька державних нагород), проте внаслідок протистояння спробам русифікації католицьких богослужінь у липні 1869 року був вивезений до Пермі. Тут з часом йому дозволили душпастирство у місцевій парафії. Завдяки його зусиллям були збудовані новий храм, який він же і консекрував, та парафіяльний будинок. Звільнили із заслання лише через тринадцять років, у травні 1882 року, проте повернутися до своєї дієцезії не дозволили, тому виїхав до Полоцька. Тут 15 березня 1883 року отримав призначенння Плоцьким єпископом-ординарієм, 13 травня цього ж року відбувся інгрес до Плоцької катедри. Але урядував не довго, помер 15 січня 1885 року, похоронений у місцевій катедрі.



До колишньої Могильовської архідієцезії належали північна частина сучасної Харківсько-Запорізької дієцезії та східна частина нинішньої Київсько-Житомирської дієцезії