Єпископ Каспер Боровський (1802 - 1885). Єпископ-ординарій Плоцький (1883 - 1885), Апостольський адміністратор Кам'янець-Подільський (1867 - 1869), Єпископ-ординарій Луцько-Житомирський (1848 - 1869), Єпископ (1848)

Єпископ Каспер Боровський народився 6 січня 1802 року в Поліновщизні Вітебської губернії Російської імперії. Навчався у домініканських школах в Друї та Забялах, у єзуїтській школі в Ужвалді, а після ліквідації її царською владою до 1824 року - у школі місіонерів-лазаристів в Ілкушті Курляндської губернії. Навчався також у 1824-1827 роках у Вищому учбовому закладі піярів у Плоцьку, після чого у віці 25 років вступив до Головної Духовної семінарії у Вільнюсі, яку закінчив 1831 року. 4 квітня 1831 року у Вільнюській катедрі отримав священничі свячення з рук єпископа-помічника Вільнюського Андрія Клагевича.

Спочатку служив вікарієм в парафії Жежиця, а від 19 грудня 1832 року - настоятелем парафії св. Йосифа в Йосифсталі (нині - Йосипівка Одеської області). З 1835 року почав працювати викладачем у новоутвореній Вільнюській Духовній академії, яку 1842 року перенесли до Санкт-Петербурга. У 1845 році посів становище духовного отця академії, а 1846 року був піднесений до гідності греміального каноніка Могильовського митрополичого капітулу.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 15
1826 - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині;
1845 - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині;
1872 - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський;
1901 - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри;
1906 - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині;
1930 - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької;
2001 - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
Наступна дата: липень, 16
1785 - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри;
1930 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині консекрував Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич;
1934 - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині;
1995 - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині;
2004 - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію;
2007 - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії;
2014 - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії;
- освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині;

3 липня 1848 року призначений Святішим Отцем Пієм ІХ Луцько-Житомирським єпископом-ординарієм. 17 грудня цього ж року висвячений на єпископа консекраторами єпископами Антонієм Мельхіором Фіалковським, Йосифом Йоахимом Голдманом та Ігнатієм Головінським, ймовірно, у Санкт-Петербурзі. 27 лютого 1849 року відбувся інгрес до Житомирської катедри св. Софії. Розвинув енергійну пастирську і адміністративну діяльності, збільшив Духовну семінарію у Житомирі, дбав про відновлення і будівництво костелів, часто відвідував парафії, видав ряд пастирських послань, опублікував також власні переклади послань Отців Церкви. Після ліквідації Кам'янецької дієцезії 3 травня 1867 року був призначений Папою її Апостольським адміністратором.

Тривалий час зберігав добрі стосунки із царською владою (отримав навіть кілька державних нагород), проте внаслідок протистояння спробам русифікації католицьких богослужінь у липні 1869 року був вивезений до Пермі. Тут з часом йому дозволили душпастирство у місцевій парафії. Завдяки його зусиллям були збудовані новий храм, який він же і консекрував, та парафіяльний будинок. Звільнили із заслання лише через тринадцять років, у травні 1882 року, проте повернутися до своєї дієцезії не дозволили, тому виїхав до Полоцька. Тут 15 березня 1883 року отримав призначенння Плоцьким єпископом-ординарієм, 13 травня цього ж року відбувся інгрес до Плоцької катедри. Але урядував не довго, помер 15 січня 1885 року, похоронений у місцевій катедрі.



До колишньої Могильовської архідієцезії належали північна частина сучасної Харківсько-Запорізької дієцезії та східна частина нинішньої Київсько-Житомирської дієцезії