Архієпископ Каспер Цецішовський народився 5 січня 1745 року у середньозаможній шляхетській родині в Озорові (Мазовія, Польща). У 1764 році вступив до Варшавської семінарії, а 1765 року виїхав до Риму, де вступив до семінарії конгрегації Поширення Віри, яка готувала майбутніх місіонерів. Ще до рукоположення в диякони, яке відбулось 18 лютого 1769 року, став 15 грудня 1768 року каноніком Варшавського капітулу, членом якого на той час був його родич о.-канонік Микола Цецішовський. А на священника висвятили 1768 року у Римі (у джерелах рукоположення приписують Святішому Отцю Климентію XIII).
Цього ж року у грудні повернувся до Польщі, а наступного став настоятелем парафії у Збучині Краківської дієцезії. Король Польщі Станіслав Август 13 березня 1775 року погодився з кандидатурою о. Каспера Цецішовського на посаду єпископа-коад'ютора Київського (єпископом-ординарієм тоді був Ігнатій Оссолінський). 29 червня цього ж року Святіший Отець Пій VI підтвердив це призначення, надавши титулярне єпископство Тheveste та право наступництва Київської кафедри зі збереженням гідності варшавського каноніка та посади настоятеля у Збучині. 8 жовтня 1775 року відбулась єпископська консекрація у Варшавській колегіаті св. Йоана Хрестителя (консекратор - єпископ Познаньський Анджей Млодзєйовський, співконсекратори - єпископ Холмський Антоній Окенцький та єпископ Смоленський Габріель Водзиньський).
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: лютий, 17 | |
1709 | - полонений московитами архієпископ-митрополит Львівський Константій Зелінський помер у Москві; |
1754 | - Тодійський єпископ-ординарій Gerolamo Formagliari у Римі рукоположив в пресвітори майбутнього єпископа Луцького Фелікса Турського; |
1884 | - розпочало працю засноване о. Зигмунтом Гораздовським згромадження Сестер Милосердя св. Йосифа; |
1990 | - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив повернений храм Серця Ісуса у Красилові на Хмельниччині; |
Наступна дата: лютий, 18 | |
1703 | - народився майбутній єпископ Самуїл Гловінський (ймовірно, на теренах нинішньої Івано-Франківщини); |
1761 | - єпископ Антоній Воллович консекрував новозбудований храм Матері Божої Ангельської у Вінниці; |
1864 | - у Львові народився майбутній архієпископ-митрополит Львівський Болеслав Твардовський; |
2020 | - Папа Франциск прийняв зречення єпископа Броніслава Бернацького з уряду ординарія Одесько-Сімферопольського та призначив новим ординарієм єпископа-коад'ютора Станіслава Широкорадюка; |
Після смерті єпископа Оссолінського 7 серпня 1784 року став новим ординарієм та прийняв урядування дієцезією 8 жовтня 1784 року. Єпископський осідок тоді тимчасово містився у Житомирі, тому там 16 липня 1785 року відбувся інгрес до прокатедрального собору св. Софії. У 1795 році цариця Катерина ІІ самовільно ліквідувала Київську дієцезію та призначила єпископа Цецішовського ординарієм новоутвореної Пінської єпархії з осередком у Житомирі, проте після смерті імператриці 17 листопада 1796 року її наступник Павло І відновив 1798 року Київську дієцезію, причому за згодою Апостольської столиці її осідок офіційно перенесли до Житомира. А від 7 серпня 1798 року до цієї відновленої єпархії дадали також терени Луцької дієцезії, відтак новоутворена єпархія стала називатись Луцько-Житомирською в рамках новоствореної Могильовської митрополії, а єпископ Цецішовський став її першим ординарієм.
Микола І ще на початку 1827 року запропонував кандидатуру єпископа Цецішовського на посаду Могильовського митрополита, але Святіший Отець Леон XII підтвердив це призначення тільки 23 червня 1828 року. Новий митрополит Цецішовський у віці 83 років фактично не керував митрополією, довіривши цю роботу своїм заступникам та залишившись проживати у Луцьку. Після тривалої хвороби архієпископ Цецішовський помер 28 квітня 1831 року у Луцьку. Його поховали у підземеллі Луцького кафедрального собору свв. Апп. Петра і Павла.