Єпископ Антон Йоган Церр (1849). Єпископ-емерит Тираспольський (1901 - 1932), Єпископ-ординарій Тираспольський (1889 - 1901), Єпископ-помічник Тираспольський (1883 - 1889), Єпископ (1883)

T_OSHZ

Єпископ Антон Церр народився 10 березня 1849 року в парафії св. Михаїла німецької колонії Францфельд (Надлиманське Овідіопольського району Одеської області) на теренах Тираспольської дієцезії в католицькій сім'ї. Навчався у Саратівській Вищій Духовній семінарії, яку закінчив 1871 року. 11 березня 1872 року був висвячений на священника.

Служив в кількох католицьких парафіях німецьких колоній на Поволжі, а від 1878 року був викладачем семінарії (викладав апологетику, догматику, філософію, латинські мову і літературу). З 1879 року був каноніком Тираспольської капітули і генеральним вікарієм Тираспольської дієцезії, а з 1881 року - ще й інспектором Саратівської семінарії.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 29
1774 - костел Пресвятої Трійці у Янові на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський;
- консекровано костел св. Якова Ап. у Краковці на Львівщині;
1845 - єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Михайло Пивницький помер у Житомирі, де і був похований;
1982 - висвячений на священника Веронським єпископом Джузеппе Амарі майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1983 - священничі свячення з рук кардинала Юліанcа Ваіводса у Ризі (Латвія) отримав майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Леон Дубравський;
1993 - костел Воздвиження Святого Хреста у Миньківцях на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
- повернену каплицю св. Варвари у Клесові на Рівненщині освятив єпископ Маркіян Трофим’як;
2011 - єпископ-помічник Львівський Леон Малий вмурував наріжний камінь Благодійного центру бл. с. Марти Вєцкої в Снятині на Івано-Франківщині;
2014 - інгрес до Харківської катедри ординарія Харківсько-Запорізького єпископа Станіслава Широкорадюка;
2016 - єпископ Леон Малий освятив скульптури Богородиці з малим Ісусом та Йосифа на відновленому бульварі перед костелом Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві на Львівщині;
Наступна дата: травень, 30
1908 - костел св. Йосифа у Кучургані на Одещині консекрував єпископ Тираспільський Йосиф Кесслер;
1910 - костел Вознесіння Ісуса Христа у Красному на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Глиницях на Львівщині впровадив до каплиці Вознесіння Ісуса Христа реліквії св. Йоана Павла ІІ та освятив його образ;

Призначений титулярним єпископом Діоклетіанопольським та єпископом-помічником Тираспольським 15 березня 1883 року, висвячений на єпископа 3 червня 1883 року в костелі св. Катерини у Санкт-Петербурзі Вільнюським єпископом Каролем Гриневецьким. 30 грудня 1889 року Святіший Отець Лев XIII призначив єпископом-ординарієм Тираспольської дієцезії. 1 травня 1890 року відбулась його урочиста ітронізація в Санкт-Петербурзі. Імператор Олександр III дарувал дворянский титул і нагородив кількома орденами. Став першим тираспольським єпископом, котрому царська влада дозволила відвідати Рим (1893 року впродовж двох місяців) і зустрітись з Папою (Львом XIII), якому він доповів про стан справ у ввіреній йому дієцезії. Єпископ освятив 20 костелів і вівтарів, конфірмував понад 80 тисяч вірян, започаткував 1901 року дієцезіальне видання 'Klemens'. За спогадами сучасників, він віддавав перевагу самотності, рідко проводив зустрічі з духовенством, нечасто відвідував спільноти, майже не читав проповіді. У 1900 році його здоров'я різко погіршилось, чотири рази подавав прохання про відставку, яка була прийнята 1 серпня 1901 року.

Лікувався з 15 серпня 1901 року у Феодосії, а потім і в Тифлісі, здоров'я частково покращилось. Займався науковою роботою та лослідженнями у церковних архівах. 1918 року діючий Тираспольський єпископ Йосиф Кесслер переніс резиденцію із Саратова в Одесу, у цей час там йому допомагав єпископ Церр, зокрема, викладав в евакуйованій із Саратова семінарії. З 1920 року був настоятелем парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Зельці (Лиманському). У 1924р., у віці 75 років у важких умовах переслідувань з боку атеїстичної влади під час останньої візитації парафій Одеського і Миколаївського деканатів уділив вірянам Таїнство Миропомазання і рукоположив чотирьох священників. 23 листопада 1925 року призначений титулярним єпископом Салонським. Станом на 1926 рік єпископ Церр був єдиним католицьким єпископом на території СРСР, котрий залишався на свободі. Ватикан планував доручити йому рукоположення нових єпископів, але суворе спостереження за ним з боку органів НКВС не дозволило це зробити.

Проживав у селі Кандель, яке нині є частиною поселення Лиманське Роздільнянського району Одеської області, де і помер у 15 грудня 1932 року. Був похоронений в каплиці біля костелу в Зельці. У 1934 році через небезпеку глумлення над захороненням єпископа з боку більшовицької влади мешканці Зельца таємно перепоховали його на сільському кладовищі. Лише 2009 року у цій старій частині кладовища було знайдено довоєнний склеп із захороненням священника, яким після обстеження було визнано єпископа Церра. 3 листопада 2012 року єпископ Броніслав Бернацький освятив пам'ятник єпископу Антону Церру, встановлений коштом його родичів з-за кордону.



Колишній Тираспольській єпархії належали більша частина нинішньої Одесько-Сімферопольської та південна частина нинішньої Харківсько-Запорізької дієцезій.