Таємний єпископ Ян Ценський народився 7 січня 1905 року у Пеняках на Львівщині у сім'ї Марії з роду великих землевласників Дідушицьких та відомого галицького політика Тадеуша Ценського. Спочатку закінчив Рільничу академію у Дублянах під Львовом та записався на правничий факультет Львівського університету, проте 1933 року вирішив обрати духовну стезю і вступив до Львівської Вищої Духовної семінарії. 26 червня 1938 року (у віці 33 років) після п'ятирічного навчання був висвячений на священника Львівським архієпископом Болеславом Твардовським.
У 1938-1945 роках був вікарієм, а з 26 листопада 1945 року і до смерті - адміністратором та душпастирем парафії Успіння Пресвятої Богородиці у Золочеві, котра продовжувала працювати навіть у радянські часи. Можливо, що золочівський храм від закриття, а його душпастиря від арешту врятував той факт, що о. Ян під час війни переховував від німців тяжко пораненого офіцера радянської армії, котрий виявився функціонером НКВС. О. Ценський здійснював душпастирство не тільки для римо-католиків, але й також для греко-католиків.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
---|---|
Bieżąca data: lipiec, 11 | |
1751 | - настоятель парафії у Володимирі о. Загорський (за дозволом єпископа Антонія Волловича) освятив новоспоруджений костел у Чарторийську на Волині під титулом Воздвиження Святого Хреста; |
1770 | - єпископ Холмський Фелікс Турський (майбутній ординарій Луцький) консекрував домініканський храм у Володимирі на Волині; |
1914 | - розширену святиню Успіння Пресвятої Діви Марії у Трускавці на Львівщині консекрував єпископ Йосиф Пельчар; |
Następna data: lipiec, 12 | |
1774 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував храм св. Валентина у Наварії на Львівщині; |
1915 | - в Кадіїівці на Донеччині відбулось закладення костелу св. Ігнатія; |
1998 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новооблаштовану каплицю Доброго Пастиря у Канівці на Хмельниччині; |
2015 | - архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь костельно-монастирського комплексу оо.-паулінів у Броварах на Київщині; |
2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині очолив урочистість внесення до храму копії чудотворної ікони Матері Божої Белзької; |
2018 | - єпископ Віталій Кривицький в парафії Божого Милосердя у Житомирі на Мальованці освятив хрест, який буде встановлений на храмі, що споруджується; |
2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький очолив першу післявоєнну Месу у костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині; |
Ще 1946 року отримав від архієпископа Євгенія Базяка юрисдикцію генерального вікарія. Відомо, що члени костельного комітету Львівської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії в обстановці суворої секретності їздили до примаса Польщі з клопотанням про висвячення єпископа для України. Проте лише 1962 року Папа Йоан XXIII прийняв таке рішення, а реалізовано воно було 30 червня 1967 року. Під час перебування у Ґнєзно о. Ян Ценський був таємно рукоположений в єпископи примасом Польщі кардиналом Стефаном Вишинським у його приватній каплиці за участі єпископів-помічників Гнєзненських Луціана Бернацького та Яна Черняка. Кардинал Вишинський повідомив про це Святішого Отця Павла VI у листі від 10 жовтня 1968 року, але без вказання прізвища рукоположеного єпископа, яке було назване Папі Римському усно о.-прелатом Болеславом Філіпяком. У статусі таємного єпископа-помічника Львівського висвятив двох священиків латинського обряду, у тому числі майбутнього єпископа Леона Малого, а також чотирьох греко-католицьких пресвітерів. Майже до самої смерті владика Ян залишався єдиним єпископом латинського обряду в Україні, проте публічно його архіпастирський статус став відомим лише після смерті.
Помер 26 грудня 1992 року у Золочеві, похований 30 грудня на місцевому кладовищі. Похоронні урочистості очолив Львівський архієпископ Мар'ян Яворський за участю єпископів Яна Пурвінського, Яна Ольшанського, Рафала Керницького та Маркіяна Трофим'яка, понад 40 священиків та численних католиків обох обрядів. На відзнаку 10-ї річниці з дня смерті таємного єпископа у золочівському храмі, у якому прослужив майже все життя, встановлено дзвін «Ян Ценський» із його зображенням.