T_OSHZ
Єпископ Франц Цоттман народився 27 червня 1826 року в Орнбау (Німеччина), навчався в Мюнхені та Вюрцбурзі. Проявив особливі здібності у вивченні іноземних мов (знав їх аж десять). Після завершення навчання приїхав 1853 року у Росію працювати гувернером. Виховуючи дітей грецького посла у Санкт-Петербурзі, зблизився із домініканцями, які служили в костелі св. Катерини, що суттєво вплинуло на його погляди. 1858 року переїхав у Москву, щоб працювати гувернером у сім'ї банкіра Йордана, після від'їзду якого з Росії поступив у Духовну семінарію в Саратові 1859 року. 29 червня 1860 року висвячений у Саратові на священника.
Єпископ Фердінанд Кан призначив його спочатку вікарієм катедри, а 14 лютого 1861 року - інспектором і викладачем семінарії. У 1865 році став її ректором. 10 червня 1867 року отримав гідність катедрального каноніка.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: грудень, 03 | |
1901 | - у Звинячі на Тернопільщині освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Ксав'єра; |
1781 | - в Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії народився майбутній архієпископом-митрополит Львівський Франциск Лушин; |
2000 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив новозбудований храм cв. Варвари у Дубрівці на Львівщині; - кардинал Мар'ян Яворський освятив новий парафіяльний будинок при костелі Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині; |
2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив частково виготовлений необароковий головний вівтар костелу cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі на Львівщині; |
Наступна дата: грудень, 04 | |
1902 | - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
2009 | - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
2016 | - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині; |
Призначений єпископом-ординарієм Тираспольським 23 лютого 1872 року, що було затверджено 14 березня цього ж року імператором. 11 червня 1872 року у храмі св. Катерини в Санкт-Петербурзі відбулась його єпископська хіротонія. Под керівництвом нового єпископа була проведена реорганізація дієцезіальної структури, збудовано новий мурований кафедральний собор св. Климентія у Саратові.
Наприкінці 80-х років через погіршення стану здоров'я неодноразово подавав прохання про зречення з уряду, яке було прийнято 28 грудня 1889 року. У статусі єпископа-емерита виїхав з Росії, лікувався у місті Кастав (Хорватія), а потім повернувся у Німеччину, у рідне місто. Там і помер 12 грудня 1901 року, похований у місцевому костелі.