Єпископ Ігнатій Дубовський народився 30 березня (12 квітня за старим стилем) 1874 року у Вільнюсі, навчався у вільнюській та санкт-петербургській школах. 1894 року поступив до Житомирської Духовної семінарії. Висвячений на священника 25 березня 1899 року єпископом Болеславом Клопотовським.
Працював в парафіях у Шпанові, Ходоркові, Корці та Києві. У 1901-1904 роках навчався у Римі, отримав докторат з канонічного права. Повернувшись з Риму, був призначений спочатку адміністраторем (1904р.), а потім і настоятелем (1905р.) парафії у Корці (у 1908-1909рр. протягом дев'яти місяців був особистим секретарем митрополита Могильовського Аполінарія Внуковського у Санкт-Петербурзі). З 1910 року працював настоятелем кафедральної парафії св. Софії у Житомирі.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
---|---|
Bieżąca data: wrzesień, 18 | |
1856 | - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським; |
1911 | - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
1928 | - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині; |
1932 | - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський; |
1938 | - освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
1991 | - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині; |
2004 | - після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
2010 | - єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині; |
2019 | - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького; |
Następna data: wrzesień, 19 | |
1998 | - архієпископ Мар'ян Яворський консекрував костел бл. Якова Стрепи у Старому Скалаті на Тернопільщині після завершення внутрішніх робіт; |
1999 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив місце під будову костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині; |
2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив вівтар та ікону св. Йоана Павла ІІ, а також передав храму його мощі; |
2020 | - єпископ Едвард Кава на місці зруйнованого радянською владою костелу св. Миколая у Лановичах на Львівщині освятив меморіал; |
2021 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив новоспоруджену дзвіницю з трьома дзвонами костелу Воздвиження Святого Хреста у Буданові на Тернопільщині ; |
Призначений 16 жовтня 1916 року єпископом-ординарієм Луцько-Житомирським та Апостольським адміністатором Кам'янець-Подільської дієцезії. 28 січня 1917 року консекрований у Санкт-Петербурзі колишнім єпископом-помічником Луцько-Житомирським ординарієм Сейненським Антонієм Карасем (співконсекратори - єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер і єпископ-помічник Могильовський Ян Цепляк). Інгрес до Житомирської катедри відбувся 15 лютого 1917 року, а до Луцької - 17 вересня 1919 року.
Близько семи років тривала архипастирська послуга єпископа Дубовського у Житомирській та Луцькій дієцезіях, проте припала вона на дуже важкі часи закінчення І світової війни та громадянської війни. Його навіть заарештовували більшовики 1919 року. Довелось відновлювати церковні структури після багатьох років їх руйнування. 8 червня 1920 року остаточно покинув Житомир, у 1922 році резиденцію облаштував у Луцьку. Був фундатором часописів «Kronika Diecezji Łucko-Żytomierskiej» у Житомирі та «Tygodnik Kresowy» у Луцьку.
Саме у Луцьку у нього виник конфлікт з місцевою владою, у 1925 році єпископа викликали до Риму, де він 30 травня зрікся від уряду ординарія (офіційно відставка була прийнята 1 червня, коли він став титулярним єпископом Philippopolis). Решту життя прожив у Римі, продовжуючи архіпастирську послугу та працюючи у Римській Курії. Помер у Римі 10 березня 1953 року.