Архієпископ Антоній Фіалковський народився 13 червня 1797 року у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі). Після завершення навчання у школі і гімназії до 1820 року студіював у Полоцькій єзуїтській академії, де отримав ступені кандидата філософії і магістра права. 8 вересня 1820 року вступив до Вільнюської Духовної семінарії та Вільнюського університету, по закінченню якого 1824 року став магістром теології. 31 травня 1824 року отримав священничі свячення.
У 1825 році захитив дисертацію «De fatis autbenticae et exegeseos apocalypsis et de novi natura, fine, utilitate, robore, divisione in simplex et solemne et effectibus juridicis utriusque» і отримав ступінь доктора богослов'я і канонічного права. У 1825-1833 роках був професором Вільнюської Духовної семінарії (у 1825-1832 роках - Вільнюського університету). З 1832 року - канонік, а з 1843 року - прелат Вільнюського кафедрального капітулу. У 1834 році став професором Вільнюської Духовної академії, а в 1836-1842 роках був її ректором. З 1844 року - засідатель, а з 1848 года - член Римсько-католицької духовної колегії у Санкт-Петербурзі. У 1855-1856 роках після смерті архієпископа Ігнатія Головинського виконував обов'язки адміністратора (капітульного вікарія) Могильовської архідієцезії.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: грудень, 07 | |
1998 | - Папа Йоан Павло II для костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі освятив наріжний камінь та передав його майбутньому єпископу о. Яну Собіло через свого секретаря майбутнього архієпископа о. Мечислава Мокшицького; |
2001 | - призначений титулярним архієпископом Равелло та Апостольським нунцієм в Грузії і Вірменії (а потім - і в Азербайджані) майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Клаудіо Ґуджеротті; |
2008 | - єпископ Ян Нємєц освятив вівтар каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії у Волиці на Хмельниччині; |
Наступна дата: грудень, 08 | |
1737 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа Франциска Кобельського; |
1878 | - висвячений на священника у Перемишлі (Польща) місцевим ординарієм єпископом Мацеєм Хіршлером майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
1926 | - новозбудовану каплицю у Рокитному на Рівненщині освятив о. Станіслав Фіялковським; |
1930 | - новоспоруджений костел Христа Царя у Львові-Брюховичах освятив архієпископ Болеслав Твардовський; |
1933 | - новозбудований костел св. Ізидора у Римачах на Волині освятив о. Стефан Ястжембський; |
1991 | - єпископ Ян Пурвінський освятив повернені верхній та нижній храми у Бердичеві на Житомирщині; |
1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як в Остап'єму на Тернопільщині повторно освятив повернений храм під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги i св. Вацлава; |
1995 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований костел Пресвятої Трійці у Волочиську на Хмельниччині; |
2006 | - о. Ян Нємєц, призначений єпископом-поміником Кам'янець-Подільськи, консекрований кардиналом Мар'яном Яворським у Кам'янець-Подільському катедрі; |
2007 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвінницю поруч з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині та дзвін на ній; |
2010 | - о. Ян Собіло, номінований єпископм-помічником Харківсько-Запорізьким, висвячений на єпископа у Харківській катедрі єпископом Харківсько-Запорізьким Мар’яном Бучеком; |
2018 | - єпископ Віталій Кривицький в каплиці Воздвиження Хреста Господнього у Києві освятив пам'ятну таблицю о. Тадеушу Хоппе SDB; |
2019 | - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері та відновлений вівтарний хрест; |
Призначений Святішим Отцем Пієм IX 25 червня 1858 року титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії, яка на той час не мала ординарія. Рукоположений в єпископи 24 жовтня цього ж року архієпископом Могильовським Вацлавом Жилінським в костелі св. Катерини у Санкт-Петербурзі. По смерті у грудні 1858 року капітульного вікарія дієцезії о. П. Будзинського був обраний новим капітульним вікарієм, а 23 березня 1860 року призначений Апостольською Столицею єпископом-ординарієм. 8 вересня цього ж року відбувся інгрес до Кам'янець-Подільської катедри свв. Апп. Петра і Павла. Протестував проти жорстких антикатолицьких заходів, до яких вдалась царська влада після польського повстання 1863 року. В середині 1866 року було ліквідувано також і Кам'янець-Подільську дієцезію. Її ординарія відіслали через Київ і Одесу у Сімферополь.
А 23 лютого 1872 року отримав призначення на посаду митрополита-архієпископа Могильовського. Переніс свою кафедру із Могильова у новоспоруджений собор Успіння Пресвятої Діви Марії у Санкт-Петербурзі. Зарекомендував себе добрим адміністратором, який твердо відстоював інтереси католиків Росії. У 1879 році з його ініціативи була відкрита Санкт-Петербурзька Духовная семінарія. Помер 11 лютого 1883 року, похоронений в крипті храму Відвідання Пресвятою Дівою Марією Єлизавети у Санкт-Петербурзі.