Архієпископ Михаїл Годлевський народився у шляхетській родині 21 жовтня 1872 року у Варшаві. До 1893 року навчався в 4-ій Варшавській гімназії, після чого поступив до Варшавської духовної семінарії. У 1897р. його направили продовжувати теологічну освіту до Петербурзької римсько-католицької духовної академії, яку закінчив 1901 року, отримавши ступінь магістра теології. 20 червня 1900 року в костелі Святого Хреста у Варшаві був висвячений на священника єпископом-помічником Варшавським Казимиром Рушкевичем.
У 1901-1903 роках продовжив навчання у Фрібурзькому університеті в Швейцарії, де, вивчаючи історію Римсько-Католицької Церкви під керівництвом о.-домініканця Пьєра Мандонета та археолога Йогана Кірша, отримав ступінь доктора богослів'я. Повернувшись в Росію, став викладачем гомілетики в Петербурзькій духовній академії та очолив там кафедру гомілетики, а від 1904 року до 1917 року керував кафедрою історії Церкви. Наукову та викладацьку працю поєднував із душпастирським служінням в якості капелана католицьких черниць Петербурга, а також громадською роботою як один із засновників Товариства католицьких робітників та президент Польської освітньої організації «Macierz Szkolna».
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 12 | |
| 1755 | - о. Антоній Воллович призначений єпископом-ординарієм Луцьким; |
| 1776 | - Львівська катедра стала санктуарієм Матері Божої Милосердної; |
| 1782 | - Луцький єпископ-помічник Ян Качковський освятив новобуздований костел Пресвятої Діви Марії у Городищі на Хмельниччині; |
| 1786 | - єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього домініканського храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Тульчині на Вінничині; |
| 1911 | - освячено наріжний камінь каплиці в Ілавчому на Тернопільщині; |
| 1912 | - закладено наріжний камінь костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Берестянах на Львівщині; |
| 1928 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений та оснащений храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Чорнушовцях на Львівщині; |
| 1934 | - єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай' в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині; |
| 1935 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1937 | - єпископ Євгеній Базяк консекрував новозбудований та оснащений храм св. Варвари у Биткові на Івано-Франківщині; |
| 1940 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич помер у Луцьку та був похований на місцевому кладовищі; |
| 2018 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2024 | - єпископ Олександр Язловецький в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині коронував скульптурку Фатімської Богоматері освяченою Папою Франциском короною; |
| Наступна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
Луцько-Житомирським єпископом-помічником та титулярним єпископом Агбієнським призначений 21 жовтня 1916 року. 4 лютого 1917 року висвячений на єпископа в петербурзькому костелі св. Катериниа єпископом-помічником та адміністратором Могильовським Яном Феліксом Цєпляком. У Житомирі працював до 1918 року, потім переїхав до Луцька. Виконував обов'язки генерального вікарія та адміністратора спочатку Луцько-Житомирської дієцезії, а після фактичної ліквідації радянською владою її житомирської частини - Луцької. 1926 року відмовився від посади єпископа-помічника та засередився на науко-викладацькій праці в Ягелонському університеті у Кракові. На визнання його заслуг перед Церквою 14 січня 1949 року отримав номінацію титулярного архієпископа Аморіанського.
Із 1915 року був членом-кореспондентом та від 1919 року дійсним членом Польської академії наук, почесним членом Королівського історичного товариства у Будапешті, а також брав участь в роботі багатьох інших товариств науково-історичного спрямування. Представлял Ватикан на VII Міжнародному конгресі історичних наук у Варшаві 1933 року. Був автором значної кількості наукових праць, зокрема, таких як «Societas Jesu et restauratio religionis catholicae in Polonia saeculo XVI» (1901р.), «De cardinalatu Stanislai Siestrzencewicz Bohusz, archieppi Mohyloviensis, 1784–1814» (1909р.), «Ostatnie pragnienie Stanisława Siestrzeńcewicza Bohusza» (1911р.), «Preliminaria konkordatu z roku 1847» (1911р.), «Cesarz Paweł I i arcybiskup Siestrzeńcewicz Bohusz» (1914р.), «Rycerze Maltańscy w Petersburgu» (1915р.), «Stolica Apostolska i Święte Przymierze» (1918р.), «Cesarz Aleksander I jako mistyk» (1923р.), «Jubileusz kardynała Dezyderego Mercier» (1924р.), «Arcybiskup Siestrzeńcewicz i Stanisław August w Petersburgu» (1928р.), «Tragedia arcybiskupa Felińskiego» (1930р.), «Watykan a powstanie listopadowe» (1931р.), «W obronie wolności nauki» (1933р.).
Помер 20 травня 1956 року в Кракові. Похоронні урочистості відбулись 23 травня у катедральній базиліці на Вавелі за участю кількох єпископів, священників, університетських колег та студентів. Похоронений в крипті піярського костелу Преображення Господнього в Кракові.
Костели і каплиці України