Священик Зигмунт Гораздовський (1845 - 1920). Святий (2005), Блаженний (2001 - 2005), Засновник згромадження Сестер св. Йосифа (1884), вікарій, адміністратор та настоятель парафій (1871 - 1913)

Священник Зигмунт Гораздовський народився 1 листопада 1845 року в шляхетській родині у Саноку (Польща). Навчався у школі в Саноку, а потім у гімназії в Перемишлі, після закінчення якої 1864 року став студентом юридичного факультету Львівського університету. Проте на другому році навчання в університеті відчув голос покликання до служби Богові в священничому сані і вступив у Львівську Вищу Духовну семінарію. Після завершення навчання 1869 року у зв’язку з загостренням хвороби легенів і появою сильних кровотеч, які загрожували його життю, рукоположення у священники було відкладено на невизначений термін, що стало для Зигмунта дуже болісною драмою.

За два роки стан його здоров’я покращився і 25 липня 1871 року диякона Зигмунта Гораздовського висвятив на священника у Львівському кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії архієпископ Франциск Вежхлейський.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 15
1826 - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині;
1845 - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині;
1872 - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський;
1901 - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри;
1906 - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині;
1930 - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької;
2001 - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
Наступна дата: липень, 16
1785 - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри;
1930 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині консекрував Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич;
1934 - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині;
1995 - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині;
2004 - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію;
2007 - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії;
2014 - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії;
- освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині;

Душпастирську працю розпочав 18 серпня 1871 року вікарієм в парафії св. Архангела Михаїла у Тартакові на Львівщині, потім працював з 5 травня 1872 року вікарієм в парафії Пресвятої Трійці у Войнилові (нині - Івано-Франківщина), а від 28 квітня 1875 року - адміністатором. 30 листопада цього ж року був призначений адміністратором парафії Всіх Святих у Букачівцях (теж Івано-Франківщина), 23 березня 1876 року - вікарієм парафії Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині, 23 жовтня цього ж року - адміністратором парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві (Львівщина), а 20 травня 1877 року був переведений до Львова на адміністратора парафії св. Миколая.

У грудні цього року обійняв посаду секретаря в «Інституті убогих християн». Був співтворцем Союзу доброчинних Товариств і Організацій в Галичині. Співпрацював з Товариством св. Соломії, допомагаючи убогим вдовам та їхнім дітям, а також з Товариством для убогих швачок. 26 лютого 1878 року став вікарієм парафії Матері Божої Сніжної у Львові, а 24 липня цього ж року був призначений вікарієм львівської парафії св. Миколая. У березні 1879 року для духовного збагачення, моральної підтримки та взаємодопомоги між священиками заснував Товариство «Boni Pastoris», в якому виконував функцію секретаря. Для духовних осіб також редагував часопис «Bonus Pastor» та розміщував там свої статті. У лютому 1882 року заснував у Львові «Дім Праці» для жебраків, де вже першого року його існування 170 бездомних знайшли дах над головою та опіку. Цього ж року з ініціативи о. Гораздовського розпочала також свою діяльність «Дешева кухня», де харчувалась львівська біднота (до 600 обідів щоденно). 17 лютого 1884 року розпочало свою працю згромадження Сестер Милосердя св. Йосифа, засновником якого є о. Зигмунт Гораздовський. 1884 року заснував у Львові «Заклад св. Йосифа для невиліковно хворих і одужуючих». 5 вересня 1886 року для убогих студентів учительської семінарії відкрив «Інтернат св. Йосафата», де був директором. У 1889 році з ініціативи о. Зигмунта сестри св. Йосифа розпочали працю в «Домі притулку і праці» у Перемишлі, а потім в Любачеві, Сокалі та Кросно. З часом згромадження стало працювати також в лікарнях Калуша, Долини, Чорткова та «Закладі для невиліковно хворих» у Тарнові. 17 лютого 1892 заснував у Львові заклад одиноких матерів і покинутих дітей «Дитятка Ісус». 9 листопада 1899 призначений адміністратором в парафії св. Миколая у Львові, а 5 січня 1902 року став її настоятелем. З грудня 1908 року по 29 березня 1910 року був редактором «Щоденної Газети».

1 квітня 1910 року Ватикан «Похвальним Декретом» здійснив перше канонічне затвердження заснованого о. Гораздовським чернечого згромадження. 27 березня 1913 року відмовився від посади настоятеля львівської парафії св. Миколая, а 1 вересня 1914 року поселився у сестер св. Йосифа на вул. Курковій, 53 (тепер - вул. Лисенка) у Львові. 1 січня 1920 року помер після хвороби. Його поховали 5 січня на Личаківському кладовищі у Львові (73 поле).

Беатифікаційний процес о. Зигмунта Гораздовського у Львівській архідієцезії було розпочато 29 червня 1989 року, а 24 квітня 2001 року Святіший Отець Йоан Павло II проголосив Декрет про чудотворне оздоровлення Здіслава з Вроцлава (Польща), яке сталося за заступництвом о. Зигмунта Гораздовського. 26 червня 2001 року відбулася беатифікація о. Гораздовського під час Апостольської подорожі Папи Йоана Павла ІІ в Україну. 23 жовтня 2005 року Папа Бенедикт XVI канонізував блаженного о. Зигмунта Гораздовського.

У липні 1875 року опрацював і видав «Катехизм Святої Католицької Церкви для народу» тиражем близько 50 000 примірників, який був розповсюджений в Галичині, Сілезії й Америці. Цей неодноразово перевидавався, а духовенство оцінило його «одне з найкращих видань». У 1876р. «Незабудки. Поради і застереження для жіночої молоді» та «Поради і застереження на все життя. Пам’ятка для чоловічої молоді на закінчення школи». У 1886 році опрацював і видав «Норми і правила доброго виховання».

ІНШІ АРХІПАСТИРІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж