Biskup Stanisław Józef Hozjusz (1674 - 1738). Biskup ordynariusz Poznański (1733 - 1738), Biskup ordynariusz Kamieniecko-Podolski (1722 - 1733), Biskup ordynariusz Inflancki (1720 - 1722), Administrator Krakowski (1719 - 1720), Biskup pomocniczy Przemyski (1718 - 1720), Biskup (1718)

Єпископ Станіслав Гозій народився, ймовірно, у листопаді (принаймні, був охрещений 25 листопада) 1674 року у селі Вапник (Kalkstein) північно-східної Польщі у відомій родині німецького походження, яка, зокрема, у XVI столітті дала Церкві видатного кардинала Станіслава Гозія. Спочатку навчався у єзуїтських колегіях у Браневі, яку колись заснував його знаменитий родич, та у Решелі, потім - у Краківській академії, а завершив студії протягом 1694-1698 років у Римі. Ще під час навчання 1697 року став каноніком Влоцлавського катедрального капітулу, хоча дияконські свячення отримав лише 23 лютого 1698 року, а священницькі - 15 березня.

Після повернення до Польщі єпископ-ординарій Холмський Теодор Потоцький 1699 року призначив його канцлером, 1700 року отримав посаду настоятеля у Міленцені, а 1702 року - каноніка катедрального капітулу у Хеммжі. У червні 1709 року увійшов да складу Краківського катедрального капітулу, що посприяло його подальшій церковній кар'єрі, тим більше, що 1713 року у Краківському університеті захистив докторат.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: czerwiec, 24
1599 - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині;
1928 - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1987 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща);
1989 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
1992 - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ;
2003 - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі;
2005 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
2017 - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній;
Następna data: czerwiec, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;

У січні 1718 року прохання у Рим щодо його призначення єпископом-помічником у Перемишлі направив ординарій цієї дієцезії єпископ Ян Алтен-Бокум, а в березні це прохання підтвердив новий ординарій Перемишльський єпископ Кшиштоф Шембек, то ж 5 грудня цього року Святіший Отець Климентій ХІ номінував його єпископом-помічником у Перемишлі та титулярним єпископом Utica. 23 квітня 1719 року у Кракові відбулось рукоположення в єпископи, яке здійснили єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек, що замінив свого важко хворого ординарія, та єпископи-помічники П. Тарло з Познані і Ф. Шанявський зі Львова. Проте у Перемишлі новий єпископ не пропрацював ні дня, оскільки 22 травня його обрали капітульним вікарієм Краківської дієцезії після смерті ординарія К. Лубенського, а по завершенні цих адміністраторських обов'язків був номінований на єпископську кафедру в Інфляндії, що і затвердила Апостольська Столиця 16 вересня 1720 року.

Проте це призначення не задовільнило молодого амбітного архіпастиря, адже було швидще символічним, ніж реальним, бо Річпосполита фактично втратила інфляндські території. І вже незадовго (14 січня 1722 року) рішенням нового Папи Римського Інокентія ХІІІ став ординарієм у Кам'янці-Подільському. Його зобов'язали відновити місцеву катедру, заснувати семінарію і так званий 'побожний банк', виділивши на це 20 тисяч злотих. Ймовірно, що і ця номінація на одну із самих бідних та віддалених у Річпосполитій єпископських кафедр не викликала його захоплення, проте тут довелось прослужити довгих 11 років, залишивши по собі плідні результати урядування. Зокрема, вже наступного року провів візитацію всіє єпархії, освятивши при цьому кілька костелів, а завершивши її, видав цілий ряд постанов, якими впорядкував церковне життя в дієцезії.

Окрім того, продовжував вести активне політичне життя, що спонукало його більше часу проводити у Варшаві, ніж на Поділлі. Був серед єпископів одним із найбільших прихильників короля Августа ІІ. То ж не дивно, що 1732 року цей монарх наприкінці свого життя спочатку номінував його на Плоцьке єпископство, а після звільнення Познаньського - на цю кафедру (25 вересня 1732р.). 19 січня 1733 року Папа Климентій ХІІ підтвердив це призначення. 13 липня відбувся урочистий інгрес до Познаньської катедри. Помер 13 жовтня 1738 року у Варшаві, де і був похований в колегіаті св. Йоана Хрестителя, що нині є архікатедрою. Там йому було споруджено надгробний пам'ятник.

Як політичний діяч запам'ятався тим, що 1733 року попри вказівку примаса та думку більшості духовенства проголосив королем Августа ІІІ Веттена.

INNE ARCYPASTERZE Z TYMI SAMYMI

ŚWIĄTYNI ZWIĄZANE Z ARCYPASTERZEM

Zachodnie tereny obwodu Lwowskiego, obecnie należące do archidiecezji Lwowskiej, przed II wojną światową należały do diecezji Przemyskiej, części ówczesnej metropolii Lwowskiej.