Єпископ Фердинанд Кан народився 17 серпня 1788 року в Австрійській імперії (Галичині, ймовірно, на Львівщині) в австрійській сім'ї. У 1810 році переїхав в Російську імперію, 24 травня цього ж року вступив до ордену Братів Проповідників (домініканців). Навчався у Забяльській домініканській школі Вітебської губернії. 13 грудня 1814 року отримав дияконські свячення, а 13 березня 1815 року був рукоположений в священники.
О. Фердинанд Кан протягом кількох років був вчителем Гродненської та інших гімназій, у 1822-1835 роках працював душпастирем німецьких емігрантів в Забялах і Ревелі (нині - Таллін). У 1833-1849 роках служив настоятелем домініканського монастиря у Ризі.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 08 | |
| 1724 | - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині; |
| 1824 | - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко; |
| 1829 | - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський; |
| 1853 | - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
| 1860 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського; |
| 1885 | - освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині; |
| 1901 | - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський; |
| 1909 | - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині; |
| 1911 | - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі; |
| 1930 | - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек; |
| 1931 | - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 1995 | - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій; |
| 2001 | - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії); |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2013 | - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2014 | - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 2021 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині; |
| Наступна дата: вересень, 09 | |
| 1923 | - єпископ Кароль Фішер освятив на Львівщині перенесений до Вацевичів (від 1945р. - Залужани) липовецький дерев'яний костелик Благовіщення Пресвятої Діви Марії; |
| 2001 | - в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині кардинал Мар'ян Яворський коронував образ Матері Божої Стрийської короною, освяченою у Львові 26 червня 2001 року Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ; |
Призначений 20 травня 1850 року першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії, формальною столицею якої 1852 року став Тирасполь, а реальною - Саратов (з 1856 року). 10 листопада 1850 року був висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі, в костелі св. Катерини митрополитом Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським (співконсекраторами були єпископ Ігнатій Головінський та єпископ Луцько-Житомирський Каспар Боровський). Переїхавши у жовтні 1856 року із Санкт-Петербурга в Саратов, взявся за створення єпархіальних структур. Вже у листопаді облаштував тут консисторію, а через рік - семінарію. Подбав також про кафедральний собор та капітул. Приймав участь в діяльності Римсько-католицької духовної колегії в Санкт-Петербурзі (у 1855-1856 роках був її головою). 18 жовтня 1864 року помер у Саратові, похоронений у крипті готичної каплиці на місцевому католицькому кладовищі.
Костели і каплиці України