|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
Єпископ Францішек Кобельський народився 20 жовтня 1679 року в Дзепулці парафії Дменін Гнєзненської архідієцезії у Польщі в заможній шляхетській родині гербу Порай. Вже в молодості обрав духовний шлях, отримавши дієву допомогу від свого опікуна та покровителя, яким став після смерті батька у 1698 році його родич тодішній єпископ-помічник Краківський Станіслав Шембек (від 1700р. - ординарій Влоцлавський, а пізніше - примас). Нижче свячення йому уділив 26 березня 1701 року в Ловічу єпископ-помічник Гнєзненський Стефан Мздевський. Ще до рукоположення в священники, яке отримав 3 квітня 1706 року у Вавельській катедрі з рук єпископа-ординарія Холмського Казимира Лубенського, у квітні 1705 року став каноніком вісьліцьким та настоятелем в Пясках Вєлькіх (відмовився від цих призначень 1711 року).
У 1707-1711 роках вивчав канонічне право у Римі, проте науковий ступінь не отримав, зате 2 жовтня 1708 року став також каноніком катедрального капітулу у Кракові, 1709 року - каноніком колегіати у Ловічу, 1714 року - каноніком митрополичого капітулу у Гнєзнені, а 15 жовтня 1717 року - препозитом катедрального капітулу у Кракові. Отримав також призначення деканом-прелатом варшавської колегіати та колегіати в Кєльцах.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 17 | |
| 1746 | - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький; |
| 1753 | - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик; |
| 1906 | - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський; |
| 1989 | - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою; |
| 2005 | - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2006 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині; |
| 2015 | - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині; - єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині; |
| Наступна дата: червень, 18 | |
| 1993 | - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь майбутнього костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині; |
| 2004 | - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині; |
| 2005 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді; |
| 2016 | - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії; - кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова; - освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах; |
Після смерті у серпні 1721 року свого покровителя примаса Станіслава Шембека організував його похоронні урочистості та невдовзі отримав нового покровителя в особі родича померлого примаса єпископа-ординарія Влоцлавського Кшиштофа Шембека, який 8 листопада 1723 року запропонував його кандидатуру на посаду свого єпископа-помічника. 23 липня 1725 року був номінований Апостольскою Столицею на цю посаду з призначенням титулярним єпископом Antaeopolis та цього ж року консекрований на архіпастиря єпископом Кшиштофом Шембеком у Влоцлаві. Увійшов також до грона влоцлавського катедрального капітулу. Окрім того, виконував обов'язки єпископа-помічника Краківської дієцезії. Зокрема, 6 лютого 1732 року після смерті ординарія Краківського єпископа Констанція Шанявського вітав нового дієцезіального єпископа Яна Ліпського, який до того був архіпастирем у Луцьку. 15 січня 1734 року провів у Кракові похоронні урочистості короля Августа ІІ, а через два дні разом із єпископом Ліпським коронував нового монарха Августа ІІІ, який довірив йому посаду канцлера.
А 19 листопада 1736 року був номінований єпископом-ординарієм Кам'янець-Подільським зі збереженням посади у Влоцлаві, від якої наступного року відмовився. За посередництвом архідиякона кам'янецького капітулу о. Флішинського прийняв урядування дієцезією 17 лютого 1737 року, а інгрес до катедри відбувся аж 8 грудня. Попри активну участь у політичному житті країни спромігся також зробити немало і для очоленої ним єпархії. Проте вже на зламі 1738-1739 років король Август ІІІ ініціював його перехід до Луцької дієцезії, що і було підтримано Святішим Отцем 30 вересня 1739 року.
Його урядування на Волині та Поліссі тривало понад 15 років і принесло Луцькій дієцезії значні плоди, хоча і далі продовжував політичну діяльність, підтримуючи пануючу династію, за що і був нагороджений орденом Білого Орла. Помер у 17 січня 1755 року у садибі луцьких єпископів у Янові-Подляскому, де його і поховали у крипті місцевої колегіати Пресвятої Трійці.
Головна сторінка