Єпископ Францішек Кобельський народився 20 жовтня 1679 року в Дзепулці парафії Дменін Гнєзненської архідієцезії у Польщі в заможній шляхетській родині гербу Порай.
Вже в молодості обрав духовний шлях, отримавши дієву допомогу від свого опікуна та покровителя, яким став після смерті батька у 1698 році його родич тодішній
єпископ-помічник Краківський Станіслав Шембек (від 1700р. - ординарій Влоцлавський, а пізніше - примас). Нижче свячення йому уділив 26 березня 1701 року в Ловічу
єпископ-помічник Гнєзненський Стефан Мздевський. Ще до рукоположення в священники, яке отримав 3 квітня 1706 року у Вавельській катедрі з рук єпископа-ординарія
Холмського Казимира Лубенського, у квітні 1705 року став каноніком вісьліцьким та настоятелем в Пясках Вєлькіх (відмовився від цих призначень 1711 року).
У 1707-1711 роках вивчав канонічне право у Римі, проте науковий ступінь не отримав, зате 2 жовтня 1708 року став також каноніком катедрального капітулу у Кракові,
1709 року - каноніком колегіати у Ловічу, 1714 року - каноніком митрополичого капітулу у Гнєзнені, а 15 жовтня 1717 року - препозитом катедрального капітулу у Кракові.
Отримав також призначення деканом-прелатом варшавської колегіати та колегіати в Кєльцах.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: czerwiec, 06
1872
- храм у Драганівці на Тернопільщині консекрував архієпископ Франциск Вежхлейський під титулом Матері Божої Сніжної;
- єпископ Юрій Гедзинський освятив майбутню чудотворну ікону Матері Божої з Дитятком, яку пізніше помістили в головний вівтар
костелу св. Анни у Зборові на Тернопільщині;
Після смерті у серпні 1721 року свого покровителя примаса Станіслава Шембека організував його похоронні урочистості та невдовзі отримав нового покровителя в особі
родича померлого примаса єпископа-ординарія Влоцлавського Кшиштофа Шембека, який 8 листопада 1723 року запропонував його кандидатуру на посаду свого єпископа-помічника.
23 липня 1725 року був номінований Апостольскою Столицею на цю посаду з призначенням титулярним єпископом Antaeopolis та цього ж року консекрований на архіпастиря
єпископом Кшиштофом Шембеком у Влоцлаві. Увійшов також до грона влоцлавського катедрального капітулу. Окрім того, виконував обов'язки єпископа-помічника Краківської
дієцезії. Зокрема, 6 лютого 1732 року після смерті ординарія Краківського єпископа Констанція Шанявського вітав нового дієцезіального єпископа Яна
Ліпського, який до того був архіпастирем у Луцьку. 15 січня 1734 року провів у Кракові похоронні урочистості короля Августа ІІ, а через два дні разом із єпископом
Ліпським коронував нового монарха Августа ІІІ, який довірив йому посаду канцлера.
А 19 листопада 1736 року був номінований єпископом-ординарієм Кам'янець-Подільським зі збереженням посади у Влоцлаві, від якої наступного року відмовився. За
посередництвом архідиякона кам'янецького капітулу о. Флішинського прийняв урядування дієцезією 17 лютого 1737 року, а інгрес до катедри відбувся
аж 8 грудня. Попри активну участь у політичному житті країни спромігся також зробити немало і для очоленої ним єпархії. Проте вже на зламі 1738-1739 років король
Август ІІІ ініціював його перехід до Луцької дієцезії, що і було підтримано Святішим Отцем 30 вересня 1739 року.
Його урядування на Волині та Поліссі тривало понад 15 років і принесло Луцькій дієцезії значні плоди, хоча і далі продовжував політичну діяльність,
підтримуючи пануючу династію, за що і був нагороджений орденом Білого Орла. Помер у 17 січня 1755 року у садибі луцьких єпископів у Янові-Подляскому, де його і
поховали у крипті місцевої колегіати Пресвятої Трійці.
Strona główna