Архієпископ Каетан Ігнатій Кіцький (1745 - 1812). Митрополит-архієпископ Львівський (1797 - 1812), Архієпископ (1797), Єпископ-помічник Львівський, Єпископ (1783 - 1797)

Архієпископ Каетан Кіцький народився 1745 (чи 1746?) року у Варшаві в сім'ї артелерійського офіцера. У 1759-1763 роках навчався в семінарії місіонерів-лазаристів у Варшаві, а священичі свячення отримав 10 грудня 1769 року в каплиці Саського палацу у Варшаві з рук єпископа Антоніна Корнеля Пжедвоєвського.

Призначений 14 травня 1770 року парохом у Гноєві на Жулавах, проте туди не переїхав і був змушений 22 листопада 1774 року відмовитись від цієї посади. 22 березня 1776 року знову став став парохом на цих землях, тепер вже у Новому Ставі. Тоді ж був піднесений до гідності почесного каноніка хелмінського, а через півроку і греміального. У 1782 році відмовився від усіх посад у цих краях і переїхав у Галичину, до Львова, де митрополичу кафедру займав його родич архієпископ Фердинанд Кіцький, котрий і номіновав його 10 березня цього ж року на посаду свого єпископа-помічника, хоча на той час тут вже був один єпископ-помічник (Криспін Цешковський).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 16
1765 - майбутнього єпископа Луцького о. Фелікса Турського, призначеного правлячим єпископом Холмським, висвятив на єпископа у Холмі ординарій Луцький Антоній Воллович;
1897 - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Фразі на Івано-Франківщині;
1979 - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Мар’ян Бучек висвячений на священника в Цєшанові Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії в Любачеві єпископом Мар’яном Реховичем;
1990 - майбутній єпископ о. Ян Пурвінський освятив в Олевську на Житомирщині пристосовану каплицю Воздвиження Хреста Господнього;
1997 - у Баранівці на Житомирщині освячено новозбудований поруч зі костелом св. Станіслава Костки будинок францисканського новіціату;
2007 - кардинал Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь костелу cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2008 - офіційне відкриття першого в Харківсько-Запорізькій дієцезії споглядального монастиря (сс.-кармеліток босих) у Покотилівці на Харківщині;
2012 - єпископ Ян Пурвінський освятив дзвін костелу Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив наріжний камінь під будівництво Дому Милосердя у Львові на Збоїщах;
2018 - єпископ Леон Малий освятив у головному вівтарі подарований новий образ покровителя храму cв. Антонія у Верхніх Петрівцях на Буковині;
2019 - архієпископ Мечислав Мокшицький у присутності єпископа Антала Майнека консекрував новозбудований храм Пресвятої Трійці у Драчині на Закарпатті;
- єпископ Едуард Кава освятив відновлену ще 2017 року дзвіницю з трьома новими дзвонами у костелі Пресвятої Трійці у Поморянах на Львівщині;
Наступна дата: червень, 17
1746 - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753 - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906 - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005 - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015 - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині;
- єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;

Призначення єпископом титулярним Солі відбулось 18 липня 1783 року, проте через тривалу відсутність дозволу австрійської влади рукоположення в єпископи відбулось лише 30 січня 1785 року. Його консекрував архієпископ Фердинанд Кіцький разом із архієпископом вірменським Валеріаном Тумановичем та єпископом Криспіном Цешковським у Львівському кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії. У 1790 році став директором Теологічного відділу Львівського університету.

2 лютого 1797 року помер архієпископ Фердинанд Кіцький, а вже 17 лютого австрійський імператор Франциск ІІ санкціонував вибір єпископа-помічника Каетана Кіцького капітульним вікарієм, а 17 вересня - митрополитом-архієпископом, що і підтвердив 18 грудня цього ж року Святіший Отець Пій VI. Урядування архієпископа Каетана Кіцького припало на бурхливий період військових дій на теренах ввіреної йому митрополії та навколо неї, наслідком яких стали зміни кордонів державних та дієцезіальних, а також зміна самих держав і дієцезій. В цих надзвичайних умовах найбільшим досягненням митрополита стало підтримання ним прийнятного рівня церковного життя.

Помер архієпископ Каетан Кіцький 15 січня 1812 року в резиденції в Оброшиному. Похоронні урочистості відбулись у львівських костелах 19-21 січня, проте поховали його в Оброшиному.

ІНШІ АРХІПАСТИРІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж