Архієпископ Болеслав Ієронім Клопотовський (1848 - 1903). Митрополит-архієпископ Могильовський (1901 - 1903), Архієпископ (1901), Апостольський адміністратор Кам'янець-Подільський (1899 - 1901), Єпископ-ординарій Луцько-Житомирський (1899 - 1901), Єпископ-помічник Луцько-Житомирський (1897 - 1899), Єпископ (1897 - 1901)

Архієпископ Болеслав Клопотовський народився 13 березня 1848 року у шляхетській сім'ї у родинному маєтку у Головченцях (з 1955 року - Кармелюкове) на Поділлі. Навчався у повітовій школі в Золотополі, з 1862 році у ІІ Державній гімназії в Києві та з 1865 року у Житомирській Духовній семінарії. У 1869-1873 роках продовжив навчання в Духовній академії в Санкт-Петербурзі, де одержав ступінь маґістра. 15 липня 1872 року отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі.

Повернувшись у Житомир, спочатку працював вікарієм у семінарійному костелі, а з 1874 року - викладачем історії Церкви, моральної теології та латинської мови у семінарії. У 1876 році став інспектором семінарії. Після закриття семінарії у Житомирі з 1877 року читав канонічне право та історію Церкви в Духовній академії у Петербурзі. Великою популярністю славився його підручник із історії Церкви. 1884 року став інспектором, а в 1897 році ректором академії. У 1885 році за праці в галузі церковної історії удостоєний ступеня доктора наук.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 16
1765 - майбутнього єпископа Луцького о. Фелікса Турського, призначеного правлячим єпископом Холмським, висвятив на єпископа у Холмі ординарій Луцький Антоній Воллович;
1897 - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Фразі на Івано-Франківщині;
1979 - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Мар’ян Бучек висвячений на священника в Цєшанові Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії в Любачеві єпископом Мар’яном Реховичем;
1990 - майбутній єпископ о. Ян Пурвінський освятив в Олевську на Житомирщині пристосовану каплицю Воздвиження Хреста Господнього;
1997 - у Баранівці на Житомирщині освячено новозбудований поруч зі костелом св. Станіслава Костки будинок францисканського новіціату;
2007 - кардинал Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь костелу cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2008 - офіційне відкриття першого в Харківсько-Запорізькій дієцезії споглядального монастиря (сс.-кармеліток босих) у Покотилівці на Харківщині;
2012 - єпископ Ян Пурвінський освятив дзвін костелу Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив наріжний камінь під будівництво Дому Милосердя у Львові на Збоїщах;
2018 - єпископ Леон Малий освятив у головному вівтарі подарований новий образ покровителя храму cв. Антонія у Верхніх Петрівцях на Буковині;
2019 - архієпископ Мечислав Мокшицький у присутності єпископа Антала Майнека консекрував новозбудований храм Пресвятої Трійці у Драчині на Закарпатті;
- єпископ Едуард Кава освятив відновлену ще 2017 року дзвіницю з трьома новими дзвонами у костелі Пресвятої Трійці у Поморянах на Львівщині;
Наступна дата: червень, 17
1746 - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753 - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906 - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005 - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015 - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині;
- єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;

2 серпня 1897 року призначений титулярним єпископом Елевтерополіським та єпископом-помічником Луцько-Житомирської дієцезії. 21 листопада цього ж року відбулось рукоположення в єпископи в костелі св. Катерини у Санкт-Петербурзі. Вже через кілька місяців, після смерті єпископа-ординарія Кирила Любовідзького обраний 14 червня 1898 року капітульним вікарієм дієцезії. 14 грудня 1899 року призначений новим єпископом-ординарієм Луцько-Житомирським та Апостольським адміністратором Кам'янець-Подільської дієцезії.

Втім, менше ніж через два роки, 26 квітня 1901 року був номінований митрополитом-архієпископом Могильовським. Інтронізація відбулась 23 червня цього ж року у костелі св. Катерини у Санкт-Петербурзі. У 1901-1902 роках впровадив у богослужіння латинську мову, тоді як для катехизації визначалась та мова, якою розмовляли парафіяни. Помер 24 лютого 1903 року у Санкт-Петербурзі та був похований 28 лютого в крипті цвинтарної святині Відвідання Єлизавети Дівою Марією на Виборзькому кладовищі.

ІНШІ АРХІПАСТИРІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж
Сан: Архієпископи; Архіпастирське служіння: 1. UA УКРАЇНА (Русь) / Харківсько-Запорізька д-я / Могильовська архід-я, 2. UA УКРАЇНА (Русь) / Київсько-Житомирська д-я / Могильовська архід-я, 3. RU РОСІЯ (Московія), 4. XIX-XXI століття / XX століття, 5. Митрополити, 6. UA УКРАЇНА (Русь) / Кам‘янець-Подільська д-я, 7. Адміністратори, 8. Ординарії, 9. Помічники, 10. UA УКРАЇНА (Русь) / Луцька д-я / Луцько-Житомирська д-я, 11. UA УКРАЇНА (Русь) / Київсько-Житомирська д-я / Луцько-Житомирська д-я, 12. XIX-XXI століття / XIX століття; Пастирське служіння: 1. UA УКРАЇНА (Русь) / Харківсько-Запорізька д-я / Могильовська архід-я, 2. UA УКРАЇНА (Русь) / Київсько-Житомирська д-я / Могильовська архід-я, 3. UA УКРАЇНА (Русь) / Київсько-Житомирська д-я / Луцько-Житомирська д-я, 4. UA УКРАЇНА (Русь) / Луцька д-я / Луцько-Житомирська д-я, 5. RU РОСІЯ (Московія), 6. XIX-XXI століття / XIX століття;


До колишньої Могильовської архідієцезії належали північна частина сучасної Харківсько-Запорізької дієцезії та східна частина нинішньої Київсько-Житомирської дієцезії