Архієпископ Болеслав Ієронім Клопотовський (1848 - 1903). Митрополит-архієпископ Могильовський (1901 - 1903), Архієпископ (1901), Апостольський адміністратор Кам'янець-Подільський (1899 - 1901), Єпископ-ординарій Луцько-Житомирський (1899 - 1901), Єпископ-помічник Луцько-Житомирський (1897 - 1899), Єпископ (1897 - 1901)

Архієпископ Болеслав Клопотовський народився 13 березня 1848 року у шляхетській сім'ї у родинному маєтку у Головченцях (з 1955 року - Кармелюкове) на Поділлі. Навчався у повітовій школі в Золотополі, з 1862 році у ІІ Державній гімназії в Києві та з 1865 року у Житомирській Духовній семінарії. У 1869-1873 роках продовжив навчання в Духовній академії в Санкт-Петербурзі, де одержав ступінь маґістра. 15 липня 1872 року отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі.

Повернувшись у Житомир, спочатку працював вікарієм у семінарійному костелі, а з 1874 року - викладачем історії Церкви, моральної теології та латинської мови у семінарії. У 1876 році став інспектором семінарії. Після закриття семінарії у Житомирі з 1877 року читав канонічне право та історію Церкви в Духовній академії у Петербурзі. Великою популярністю славився його підручник із історії Церкви. 1884 року став інспектором, а в 1897 році ректором академії. У 1885 році за праці в галузі церковної історії удостоєний ступеня доктора наук.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 08
1658 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський;
1743 - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині;
1752 - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський;
1753 - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський;
1775 - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським;
1784 - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською;
1789 - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
1922 - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський;
2005 - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як;
- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у Крижополі на Вінничині;
- єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині;
2017 - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму;
2021 - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині;
Наступна дата: жовтень, 09
1705 - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718 - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1938 - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський;
- новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013 - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;

2 серпня 1897 року призначений титулярним єпископом Елевтерополіським та єпископом-помічником Луцько-Житомирської дієцезії. 21 листопада цього ж року відбулось рукоположення в єпископи в костелі св. Катерини у Санкт-Петербурзі. Вже через кілька місяців, після смерті єпископа-ординарія Кирила Любовідзького обраний 14 червня 1898 року капітульним вікарієм дієцезії. 14 грудня 1899 року призначений новим єпископом-ординарієм Луцько-Житомирським та Апостольським адміністратором Кам'янець-Подільської дієцезії.

Втім, менше ніж через два роки, 26 квітня 1901 року був номінований митрополитом-архієпископом Могильовським. Інтронізація відбулась 23 червня цього ж року у костелі св. Катерини у Санкт-Петербурзі. У 1901-1902 роках впровадив у богослужіння латинську мову, тоді як для катехизації визначалась та мова, якою розмовляли парафіяни. Помер 24 лютого 1903 року у Санкт-Петербурзі та був похований 28 лютого в крипті цвинтарної святині Відвідання Єлизавети Дівою Марією на Виборзькому кладовищі.

ІНШІ АРХІПАСТИРІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж
Сан: Архієпископи; Архіпастирське служіння: 1. UA УКРАЇНА (Русь) / Харківсько-Запорізька д-я / Могильовська архід-я, 2. UA УКРАЇНА (Русь) / Київсько-Житомирська д-я / Могильовська архід-я, 3. RU РОСІЯ (Московія), 4. XIX-XXI століття / XX століття, 5. Митрополити, 6. UA УКРАЇНА (Русь) / Кам‘янець-Подільська д-я, 7. Адміністратори, 8. Ординарії, 9. Помічники, 10. UA УКРАЇНА (Русь) / Луцька д-я / Луцько-Житомирська д-я, 11. UA УКРАЇНА (Русь) / Київсько-Житомирська д-я / Луцько-Житомирська д-я, 12. XIX-XXI століття / XIX століття; Пастирське служіння: 1. UA УКРАЇНА (Русь) / Харківсько-Запорізька д-я / Могильовська архід-я, 2. UA УКРАЇНА (Русь) / Київсько-Житомирська д-я / Могильовська архід-я, 3. UA УКРАЇНА (Русь) / Київсько-Житомирська д-я / Луцько-Житомирська д-я, 4. UA УКРАЇНА (Русь) / Луцька д-я / Луцько-Житомирська д-я, 5. RU РОСІЯ (Московія), 6. XIX-XXI століття / XIX століття;


До колишньої Могильовської архідієцезії належали північна частина сучасної Харківсько-Запорізької дієцезії та східна частина нинішньої Київсько-Житомирської дієцезії