Архіпископ Войтех Корицинський народився, ймовірно, 1610 року у шляхетській родині гербу Топор у Мєхові у південно-східній Польщі. Дитинство провів у містечку Жарків. Спочатку навчався в домашніх умовах, потім - в Краківській академії, та вже у молодому віці обрав духовну кар'єру. Відомо, що 1634 року студіював в Падуї (Італія), проте відсутня інформація щодо здобуття наукового ступеня. Ймовірно, що священничі свячення отримав у другій половині 30-х років після повернення в Польщу.
У 1637 році став настоятелем рідної парафії в Жарках та Рушчі (біля Кракова) і жарецьким препозитом, апостольським протонотаріусом та луковецьим каноніком, прелатом і секретарем короля Яна Казимира, а 13 листопада цього ж року - каноніком Краківського капітулу. Є також інформація щодо його членства в Луцькому катедральному капітулі. Відомо, що 1649 року перебував у Римі. 1654 року крол зробив його регентом Великої коронної канцелярії, а через чотири роки - Великим коронним секретарем. 1655 року став мєховським генеральним препозитом.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: вересень, 14 | |
1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св. Йоана Непомуки в Куні на Вінничині; |
1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
Наступна дата: вересень, 15 | |
1896 | - новоспоруджений костел св. Йосифа у Миколаєві консекрував єпископ Тираспільский Антон Церр; |
1933 | - призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка; |
2007 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині; |
2012 | - архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
2021 | - костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа; |
У квітні 1666 року був запропонований королем на посаду єпископа-ординарія Кам'янець-Подільського, яка звільнилась після переведення єпископа Зигмунта Чижовського на Луцьку кафедру. 7 березня 1667 року цю номінацію підтвердив Святій Отець Олександр VII, а 27 листопада цього ж року у Кракові був рукоположений в єпископи місцевим ординарієм Анджея Тшебіцкого. Проте його урядування на Поділлі було нетривалим та не запам'яталось чимось особливим.
Єпископ Корицинський спромігся здобути прихильність також наступного монарха Міхала Корибута Вишнівецького, який вже 1669 року номінував його на столицю Львівської архідієцезії, яка стала вакантною після смерті архієпископа Яна Тарновського. 30 червня 1770 року Папа Римський Климентій Х підтримав це призначення. 28 липня архієпископ Корицинський отримав митрополичий палій з Риму, наприкінці ж цього року прибув до Львова, але його формальне впровадження в урядування відбулось 7 січня 1671 року. Проте до столиці свого архієпископства навідувався лише зрідка, проживаючи переважно в Кракові чи Мєхові. Варто уваги те, що саме він став головним виконавцем заповіту монарха Вишнівецького, коли під час королівської подорожі Руссю той помер 10 листопада 1673 року у Львові. 16 листопада звершив богослужіння за душу померлого короля у Львівській катедрі та вмурував у стіну храму урну з частиною його тлінних останків (решту відправили до Варшави). Був присутнім також у Кракові 2 лютого 1676 року під час коронації Яна ІІІ Собеського. Урядування архієпископа Корицинського у Львові теж не залишило особливо помітних слідів та було затьмарене турецькою навалою, яка після падіння Кам'янця-Подільського стала загрожувати навіть Львову. Зокрема, турки під час облоги міста 1672 року суттєво пошкодили митрополичий палац, який новий архіпастир потім відремонтував власним коштом.
Помер 17 січня 1677 року у Мєхові. Його тіло не відвезли до Львова, бо за складеним ним заповітом від 1675 року мав бути похований в катедрі у Кракові на Вавелі, що і відбулось 25 лютого 1677 року.