|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
Архієпископ Йосиф Кесслер народився 12 серпня 1862 року в Лує (Острогівка) Самарської губернії Російської імперії в католицькій сім'ї німецького етнічного походження. Початкову освіту отримав у земскій школі. Закінчив Тираспольську Малу і Вищу Духовні семінарії у Саратові, а також Католицьку Духовну академію в Санкт-Петербурзі, отримавши ступінь магістра богослов'я. Рукоположений в священники 4 березня 1889 року.
У 1889-1891 роках служив вікарієм катедри у Саратові і викладав латинську мову у місцевій семінарії. У 1891-1895 роках був адміністратором парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Сімферополі в Криму, з літа 1895 року по 1899 рік працював настоятелем парафії Різдва Пресвятої Діви Марії в німецькому поселенні Зульц (Шульцева, Малашівська) на Миколаївщині, яке у рядянські часи повністю знищили разом з храмом, а з 15 вересня 1899 року по 1903 рік - у Кишиневі. 1903 року став інспектором Саратовської семінарії, а в 1904 році - каноніком Тираспольского капітула.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 12 | |
| 1755 | - о. Антоній Воллович призначений єпископом-ординарієм Луцьким; |
| 1776 | - Львівська катедра стала санктуарієм Матері Божої Милосердної; |
| 1782 | - Луцький єпископ-помічник Ян Качковський освятив новобуздований костел Пресвятої Діви Марії у Городищі на Хмельниччині; |
| 1786 | - єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього домініканського храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Тульчині на Вінничині; |
| 1911 | - освячено наріжний камінь каплиці в Ілавчому на Тернопільщині; |
| 1912 | - закладено наріжний камінь костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Берестянах на Львівщині; |
| 1928 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений та оснащений храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Чорнушовцях на Львівщині; |
| 1934 | - єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай' в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині; |
| 1935 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1937 | - єпископ Євгеній Базяк консекрував новозбудований та оснащений храм св. Варвари у Биткові на Івано-Франківщині; |
| 1940 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич помер у Луцьку та був похований на місцевому кладовищі; |
| 2018 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2024 | - єпископ Олександр Язловецький в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині коронував скульптурку Фатімської Богоматері освяченою Папою Франциском короною; |
| Наступна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
7 квітня 1904 року призначений єпископом Тираспольської єпархії, висвячений на єпископа 28 жовтня 1904 року в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі. Його правління відзначилось значним розвитком дієцезії. Розширив Малу і Вищу Духовну семінарії у Саратові, заснував видавництво і типографію, які 1907 року було переведено в Одесу, сприяв роботі чоловічих і жіночих чернечих орденів і згромаджень.
Відвідав практично всі парафії своєї величезної єпархії, уділивши 75 тысяч миропомазань, освятил 31 храм, у тому числі костели св. Миколая (1905р.) у Дніпродзержинську (Кам'янському) і Успіння Пресвятої Діви Марії (1905р.) у Дніпровому (Ямбурзі) на Дніпропетровщині, св. Йосифа (1906р.) у Дніпропетровську, Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1906р.) у Ялті в Криму, Різдва Пресвятої Діви Марії (1907р.) у Бердянську, св. Йосифа (1908р.) у Кучургані (Страсбурзі) на Одещині, Різдва Пресвятої Діви Марії (1909р.) у Кіровограді (Єлизаветграді), св. Климентія i св. Катерини (1909р.) у Кольчугіному (Кроненталі), cв. Антонія Падуанського (1910р.) у Новоселівці (Гальбштадті, Катюшиному) на Миколаївщині, св. Ап. Петра (1913р.) і св. Климентія (1913р.) в Одесі. 14 серпня 1918 року покинув резиденцію у Саратові через наступ більшовиків і за десять днів пішком дійшов до Одеси. Розшукувався чекістами, оскільки останні знайшли його пастирський лист, у якому погрожував відлученням від Церкви усім, хто допомагатиме більшовикам. У січні 1920 року покинул території, які контролювались радянською владою, та виїхав в еміграцію до Румунії. Там протягом двох років перебував у парафії в Красній, яка належала Тираспольській дієцезії.
У січні 1922 року емігрувал у США, де зібрав 32 тис. доларів для постраждалих від голоду німців в СРСР, які потім таємно були поділені священиками для вірних у його дієцезії. Вернувся в Європу и проживав у Берліні. 7 листопада 1929 року відрікся від урядування дієцезією, а 23 січня 1930 року Папа Пій XI номінував його титулярним архієпископом Босфору. Залишок життя провів у Зінновіці в Німеччині, де і помер 9 грудня 1933 року. Похований в Орнбау поряд з іншим Тираспольським єпископом Францом Цоттманом.
Написав книжку по історію Тираспольської дієцезії 'Geschichte der Diözese Tyraspol' (Dickinson, 1930р.).
Головна сторінка