 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
T_OSHZ
Архієпископ Йосиф Кесслер народився 12 серпня 1862 року в Лує (Острогівка) Самарської губернії Російської імперії в католицькій сім'ї німецького етнічного походження. Початкову освіту отримав у земскій школі. Закінчив Тираспольську Малу і Вищу Духовні семінарії у Саратові, а також Католицьку Духовну академію в Санкт-Петербурзі, отримавши ступінь магістра богослов'я. Рукоположений в священники 4 березня 1889 року.
У 1889-1891 роках служив вікарієм катедри у Саратові і викладав латинську мову у місцевій семінарії. У 1891-1895 роках був адміністратором парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Сімферополі в Криму, з літа 1895 року по 1899 рік працював настоятелем парафії Різдва Пресвятої Діви Марії в німецькому поселенні Зульц (Шульцева, Малашівська) на Миколаївщині, яке у рядянські часи повністю знищили разом з храмом, а з 15 вересня 1899 року по 1903 рік - у Кишиневі. 1903 року став інспектором Саратовської семінарії, а в 1904 році - каноніком Тираспольского капітула.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 14 | |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св. Йоана Непомуки в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
| Następna data: wrzesień, 15 | |
| 1896 | - новоспоруджений костел св. Йосифа у Миколаєві консекрував єпископ Тираспільский Антон Церр; |
| 1933 | - призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка; |
| 2007 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині; |
| 2012 | - архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2021 | - костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа; |
7 квітня 1904 року призначений єпископом Тираспольської єпархії, висвячений на єпископа 28 жовтня 1904 року в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі. Його правління відзначилось значним розвитком дієцезії. Розширив Малу і Вищу Духовну семінарії у Саратові, заснував видавництво і типографію, які 1907 року було переведено в Одесу, сприяв роботі чоловічих і жіночих чернечих орденів і згромаджень.
Відвідав практично всі парафії своєї величезної єпархії, уділивши 75 тысяч миропомазань, освятил 31 храм, у тому числі костели св. Миколая (1905р.) у Дніпродзержинську (Кам'янському) і Успіння Пресвятої Діви Марії (1905р.) у Дніпровому (Ямбурзі) на Дніпропетровщині, св. Йосифа (1906р.) у Дніпропетровську, Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1906р.) у Ялті в Криму, Різдва Пресвятої Діви Марії (1907р.) у Бердянську, св. Йосифа (1908р.) у Кучургані (Страсбурзі) на Одещині, Різдва Пресвятої Діви Марії (1909р.) у Кіровограді (Єлизаветграді), св. Климентія i св. Катерини (1909р.) у Кольчугіному (Кроненталі), cв. Антонія Падуанського (1910р.) у Новоселівці (Гальбштадті, Катюшиному) на Миколаївщині, св. Ап. Петра (1913р.) і св. Климентія (1913р.) в Одесі. 14 серпня 1918 року покинув резиденцію у Саратові через наступ більшовиків і за десять днів пішком дійшов до Одеси. Розшукувався чекістами, оскільки останні знайшли його пастирський лист, у якому погрожував відлученням від Церкви усім, хто допомагатиме більшовикам. У січні 1920 року покинул території, які контролювались радянською владою, та виїхав в еміграцію до Румунії. Там протягом двох років перебував у парафії в Красній, яка належала Тираспольській дієцезії.
У січні 1922 року емігрувал у США, де зібрав 32 тис. доларів для постраждалих від голоду німців в СРСР, які потім таємно були поділені священиками для вірних у його дієцезії. Вернувся в Європу и проживав у Берліні. 7 листопада 1929 року відрікся від урядування дієцезією, а 23 січня 1930 року Папа Пій XI номінував його титулярним архієпископом Босфору. Залишок життя провів у Зінновіці в Німеччині, де і помер 9 грудня 1933 року. Похований в Орнбау поряд з іншим Тираспольським єпископом Францом Цоттманом.
Написав книжку по історії Тираспольськой дієцезії 'Geschichte der Diözese Tyraspol' (Dickinson, 1930р.).
