Єпископ Кирило Любовидзький (1823 - 1898). Єпископ-ординарій Луцько-Житомирський (1897 - 1898), Єпископ-помічник Луцько-Житомирський (1884 - 1897), Апостольський адміністратор Кам'янець-Подільський (1892 - 1898, 1878 - 1885), Апостольський адміністратор Луцько-Житомирський (1892 - 1897, 1878 - 1885), Єпископ (1884)

Єпископ Кирило Любовидзький народився 21 липня 1823 року у Друхові на Рівненщині, на теренах парафії св. Каетана у Березневому. Після початкового домашнього навчання продовжив вчитись у гімназії в Житомирі, а 1837 року поступив до семінарії у Луцьку. У 1841 році його як здібного семінариста перевели навчатись у Вильнюську духовну академію, разом з якою він роком пізніше переїхав до Санкт-Петербургу. Там 22 червня 1845 року отримав ступінь магістра богослов'я, а після повернення у Житомир 11 жовтня 1845 року отримав призначення викладача догматичної теології у місцевій семінарії, хоча сам ще був семінаристом. І лише 12 вересня 1847 року, у віці 24 років був висвячений на священника (у Вільнюсі єпископом-помічником Казимиром Дмоховським, котрий раніше, 3 квітня рукоположив його в диякони).

Продовжував і далі працювати в семінарії у Житомирі, якій віддав 22 роки свого життя. 5 жовтня 1850 року був піднесений до гідності почесного каноніка, а 8 грудня 1855 року - дійсного каноніка та заступника кустоша Житомирського кафедрального капітулу, 1861 року став його схоластиком, 1864 року - кантором, 1866 року - архідияконом, 1876 року - деканом-прелатом. У 1856-1874 роках служив візитатором семінарії, проте не уникнув також і душпастирського служіння: у 1857-1859 роках був настоятелем в парафії cв. Антонія Падуанського у Старій Котельні, а у 1874-1884 роках - настоятелем парафії Матері Божої Ангельської у Вінниці.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;

5 вересня 1878 року капітул обрав його адміністратором Луцько-Житомирської дієцезії, що було підтверджено Апостольською Столицею 13 грудня цього ж року. На цій посаді вдалось, зокрема, добитись 1881 року відновлення роботи закритої владою 1877 року Житомирської семінарії та відремонтувати її будівлю. Виконував також обов'язки Апостольського адміністратора ліквідованої Кам'янець-Подільської дієцезії.

Призначений 24 березня 1884 року єпископом-помічником Луцько-Житомирським та титулярним єпископом Dulna (Almissa). Рукоположений в єпископи 29 червня цього року в санкт-петербурзькому костелі св. Катерини Могильовським митрополитом Олександром Гінтовт-Дзєвалтовським у співслужінні співконсекраторів - новопризначеного Луцько- Житомирського єпископа-ординарія Симона Козловського та Тираспольського єпископа-ординарія Антона Церра. Прослуживши єпископом-помічником 14 років, 1892 року, після призначення єпископа Симона Козловського на Могильовську кафедру знову приступив до виконання обов'язків адміністратора дієцезії.

І лише через 5 років, вже у поважному віці 30 січня 1897 року став єпископом-ординарієм Луцько-Житомирським. Проте його урядування тривало лише трохи більше року, бо внаслідок тяжкої хвороби помер у Житомирі вже 9 червня 1898 року. Похоронні урочистості відбулись 14 червня у Житомирській катедрі, а поховали його на римсько-католицькому кладовищі міста.