 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
T_OSHZ
Єпископ Вікентій Ліпський народився 17 березня 1795 року у Лозовиці біля Климовичів у Білорусі (тоді - Вітебська губернія Російської імперії). У 1808-1814 роках отримав початкову освіту в школі єзуїтів у Мстиславі. У 1816-1820 роках навчався в академії єзуїтів у Полоцьку. У 1820 року рішенням Могильовського митрополита був переведений у Віленську (Вільнюську) дієцезію, де навчався 5 років у семінарії та у Віленському університеті, отримавши 1824 року ступінь магістра богослов'я (у 1831 році став доктором богослов'я). 5 квітня 1814 року висвячений на диякона, а 21 травня цього ж року - на священника.
Направлений працювати у Віленську семінарію викладачем. З 1828 року - вікарій Віленської катедри, з 1829 року - дієцезіальний екзаменатор, а від 1830 року - цензор духовних книг. Цього ж року став каноніком Віленського капітулу. Після переїзду у 1834 році Віленської духовної академії до Санкт-Петербурга продовжив викладацьку роботу там, у 1836-1840 роках був заступником інспектора, з 5 травня - інспектором, а потім двічі ректором Санкт-Петербурзької духовної академії (06.1840р. - 10.1842р., 10.1855р. - 02.1857р.).
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: luty, 08 | |
| 2019 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі св. Мартина у Новому Місті на Львівщині освятив меморіальну таблицю, присвячену о. Юзефу Чарніку; |
| Następna data: luty, 09 | |
| 1753 | - о. Юзеф Голуховський з Луцька заклав та освятив наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині ; |
| 1926 | - піднесено до гідності архієпископа із титулярною столицею Aenus колишнього єпископа-ординарія Кам'янець-Подільської дієцезії Петра Маньковського; |
| 1950 | - у Бєжглові (Польща) помер єпископ Адольф Шельонжек, ординарій Луцький, похований у торуньському костелі св. Якова; |
| 1975 | - рукоположений в архіпастирі майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно; |
| 2013 | - о. Радослав Змітрович, номінований Кам'янець-Подільським єпископом-помічником, консекрований єпископом Леоном Дубравським у Кам'янець-Подільській катедрі; |
Призначений 18 вересня 1856 року єпископом-помічником Тираспольським та титулярним єпископом Іонополітанським. Рукоположений в єпископи 9 січня 1857 року в санкт-петербурзькому костелі св. Катерини митрополитом Вячеславом Жилінським (співконсекратори - Луцько-Житомирський єпископ Каспар Боровський та Мінський єпископ Адам Войткевич). 28 лютого покинув академію в Санкт-Петербурзі та виїхав у Саратов, який був фактичною столицею Тираспольської дієцезії. Після смерті єпископа-ординарія Фердинанда Кана OP з 1864 року до призначення ординарієм єпископа Франца Цоттмана у 1872 році був Апостольським адміністратором дієцезії. Заснував у Саратові початкову (нижню) духовну семінарію. Потім переїхав в Одесу. На півдні України вів активну душпастирську працю, часто відвідував парафії, здійснюючи миропомазання, освячуючи храми та вівтарі і проповідуючи Слово Боже. Не забував також про благодійну діяльність. У своєму заповіті від 28 жовтня 1875 року все своє майно та заощадження пожертвував на будівництво притулку для престарілих та хворих католиків, який збудували в Одесі після його смерті.
Помер 13 грудня 1875 року, похоронений в одеському храмі Успіння Пресвятої Діви Марії, який нині є катедрою.
