Єпископ Вікентій Ліпський народився 17 березня 1795 року у Лозовиці біля Климовичів у Білорусі (тоді - Вітебська губернія Російської імперії). У 1808-1814 роках отримав початкову освіту в школі єзуїтів у Мстиславі. У 1816-1820 роках навчався в академії єзуїтів у Полоцьку. У 1820 року рішенням Могильовського митрополита був переведений у Віленську (Вільнюську) дієцезію, де навчався 5 років у семінарії та у Віленському університеті, отримавши 1824 року ступінь магістра богослов'я (у 1831 році став доктором богослов'я). 5 квітня 1814 року висвячений на диякона, а 21 травня цього ж року - на священника.
Направлений працювати у Віленську семінарію викладачем. З 1828 року - вікарій Віленської катедри, з 1829 року - дієцезіальний екзаменатор, а від 1830 року - цензор духовних книг. Цього ж року став каноніком Віленського капітулу. Після переїзду у 1834 році Віленської духовної академії до Санкт-Петербурга продовжив викладацьку роботу там, у 1836-1840 роках був заступником інспектора, з 5 травня - інспектором, а потім двічі ректором Санкт-Петербурзької духовної академії (06.1840р. - 10.1842р., 10.1855р. - 02.1857р.).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 20 | |
| 1819 | - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині; |
| 1928 | - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким; |
| 1996 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині; |
| 2011 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині; |
| Наступна дата: липень, 21 | |
| 1711 | - заклали наріжний камінь мурованого костелу св. Йоана Хрестителя (та монастиря) у Берестечку на Волині; |
| 1760 | - номіновано архієпископом-митрополитом Львівським єпископа Вацлава Сераковського; |
| 1789 | - храм у Ляхівцях на Хмельниччині консекрував єпископ- помічник Луцький Хризостом Качковський під титулом Пресвятої Трійці; |
| 1823 | - у Друхові на теренах парафії св. Каетана у Березневому (Рівненщина) народився майбутній єпископординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький; |
| 1924 | - закладено фундамент та вмуровано і освячено наріжний камінь майбутнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 2024 | - за участю Папського легата кардинала П’єтро Пароліна костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині проголошено малою базилікою; |
Призначений 18 вересня 1856 року єпископом-помічником Тираспольським та титулярним єпископом Іонополітанським. Рукоположений в єпископи 9 січня 1857 року в санкт-петербурзькому костелі св. Катерини митрополитом Вячеславом Жилінським (співконсекратори - Луцько-Житомирський єпископ Каспар Боровський та Мінський єпископ Адам Войткевич). 28 лютого покинув академію в Санкт-Петербурзі та виїхав у Саратов, який був фактичною столицею Тираспольської дієцезії. Після смерті єпископа-ординарія Фердинанда Кана OP з 1864 року до призначення ординарієм єпископа Франца Цоттмана у 1872 році був Апостольським адміністратором дієцезії. Заснував у Саратові початкову (нижню) духовну семінарію. Потім переїхав в Одесу. На півдні України вів активну душпастирську працю, часто відвідував парафії, здійснюючи миропомазання, освячуючи храми та вівтарі і проповідуючи Слово Боже. Не забував також про благодійну діяльність. У своєму заповіті від 28 жовтня 1875 року все своє майно та заощадження пожертвував на будівництво притулку для престарілих та хворих католиків, який збудували в Одесі після його смерті.
Помер 13 грудня 1875 року, похоронений в одеському храмі Успіння Пресвятої Діви Марії, який нині є катедрою.
Костели і каплиці України