Архієпископ Франциск Ксаверій Лушин (1781 - 1854). Митрополит-архієпископ Гориційський (1835 - 1854), Примас Галичини та Володимирії, Митрополит-архієпископ Львівський (1834 - 1835), Архієпископ (1834), Єпископ-ординарій Трентський (1824 - 1834), Єпископ (1824 - 1834)

Архієпископ Франциск Лушин народився 3 грудня 1781 року у заможній селянській родині в поселенні Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії (його батько був словенцем). Навчався спочатку у початковій школі в Тейнаху, потім - в гімназії та ліцеї у Клагенфурті. Прийнявши рішення стати священиком, продовжив навчання у Граці. Був висвячений на священника у семінарійному костелі в Клагенфурті 26 серпня 1804 року.

Працював вікарієм в парафії у Клагенфурті до січня 1808 року. Потім навчався у Відні, став у 1813 році доктором теології (у 1818р. - ще й доктором філософії). Викладав на Теологічному відділенні Грацького університету, у 1815 році був його ректором. У 1819-1820рр. - директор місцевого Академічного ліцею. З 1820 року на посаді радника губернатора в Інсбруку успішно займався церковними справами у приєднаному до Австрії німецькому Тіролі.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 08
1658 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський;
1743 - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині;
1752 - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський;
1753 - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський;
1775 - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським;
1784 - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською;
1789 - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
1922 - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський;
2005 - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як;
- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у Крижополі на Вінничині;
- єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині;
2017 - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму;
2021 - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині;
Наступна дата: жовтень, 09
1705 - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718 - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1938 - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський;
- новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013 - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;

У листопаді 1823 року був номінований австрійською владою на посаду єпископа у Тренті (Триденті) в Італії. Святіший Отець підтвердив це призначення 24 травня 1824 року, дозволивши трьома днями пізніше на рукоположення в єпископи лише одним архіпастирем. 3 жовтня цього ж року був висвячений на єпископа митрополитом Августином Грубером у Зальцбурзі. Прослужив на кафедрі у Триденті десять років.

Австрійська влада, вочевидь, була ним задоволена, бо на початку 1834 року отримав від неї наступну номінацію - на посаду митрополита у Львові та примаса Галичини і Володимирії. Це було підтверджено Святим Престолом 22 червня цього ж року. 9 листопада 1834 року відбувся інгрес до Львівської катедри новопризначеного митрополита, котрий прибув з Відня 29 жовтня. Проте служіння у Львові було нетривалим. Можливо, через незнання польської мови, якою послуговувалась переважна більшість духовенства та вірних у Львівській архідієцезії, а може внаслідок несприйняття політичної атмосфери, яка тоді мала місце у Львові після Польського повстання, але вже 2 грудня 1834 року влада номінувала його на кафедру у Гориції (Італія). 6 квітня 1835 року це підтвердив Святіший Отець. На посаді митрополита в Гориції пропрацював майже два десятиліття, помер 2 травня 1854 року. Похований в каплиці митрополитів на місцевому кладовищі.

ІНШІ АРХІПАСТИРІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж