Архієпископ Франциск Лушин народився 3 грудня 1781 року у заможній селянській родині в поселенні Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії (його батько був словенцем).
Навчався спочатку у початковій школі в Тейнаху, потім - в гімназії та ліцеї у Клагенфурті. Прийнявши рішення стати священиком, продовжив навчання у Граці. Був
висвячений на священника у семінарійному костелі в Клагенфурті 26 серпня 1804 року.
Працював вікарієм в парафії у Клагенфурті до січня 1808 року. Потім навчався у Відні, став у 1813 році доктором теології (у 1818р. - ще й доктором філософії).
Викладав на Теологічному відділенні Грацького університету, у 1815 році був його ректором. У 1819-1820рр. - директор місцевого Академічного ліцею. З 1820 року на
посаді радника губернатора в Інсбруку успішно займався церковними справами у приєднаному до Австрії німецькому Тіролі.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
- жовківський декан та настоятель о. Лаврентій Ожга освятив наріжний камінь майбутньої каплиці у Глинську на Львівщині; - о. Вікентій Смаль освятив новозбудований костел Пресвятої Діви Марії Помічниці Вірних у Рибному на Івано-Франківщині;
1952
- в Кочев'є (Словенія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович;
У листопаді 1823 року був номінований австрійською владою на посаду єпископа у Тренті (Триденті) в Італії. Святіший Отець підтвердив це призначення 24 травня 1824 року,
дозволивши трьома днями пізніше на рукоположення в єпископи лише одним архіпастирем. 3 жовтня цього ж року був висвячений на єпископа митрополитом Августином Грубером
у Зальцбурзі. Прослужив на кафедрі у Триденті десять років.
Австрійська влада, вочевидь, була ним задоволена, бо на початку 1834 року отримав від неї наступну номінацію - на посаду митрополита у Львові та примаса Галичини
і Володимирії. Це було підтверджено Святим Престолом 22 червня цього ж року. 9 листопада 1834 року відбувся інгрес до Львівської катедри
новопризначеного митрополита, котрий прибув з Відня 29 жовтня. Проте служіння у Львові було нетривалим. Можливо, через незнання польської мови, якою послуговувалась
переважна більшість духовенства та вірних у Львівській архідієцезії, а може внаслідок несприйняття політичної атмосфери, яка тоді мала місце у Львові після Польського
повстання, але вже 2 грудня 1834 року влада номінувала його на кафедру у Гориції (Італія). 6 квітня 1835 року це підтвердив Святіший Отець. На посаді митрополита в
Гориції пропрацював майже два десятиліття, помер 2 травня 1854 року. Похований в каплиці митрополитів на місцевому кладовищі.
Головна сторінка