 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
Єпископ Франциск Мацкевич народився 1765 року на теренах парафії у Любартові Краківської дієцезії (Польща) у заможній шляхетській родині. Навчався у Житомирській семінарії. Варто уваги те, що нижче свячення семінарист Францішек отримав 5 квітня 1787 року з рук єпископа-коад'ютера Смоленського Адама Нарушевича у Каневі на Черкащині, де у той час останній польський король Станіслав Понятовський, подорожуючи Україною, зустрівся із російською імператрицею Катериною ІІ. Після дияконських свячень, здійснених 1788 року, був рукоположений в священники 6 січня 1789 року Луцьким (Брестським) єпископом-помічником Яном Качковським у парафіяльному костелі в Дубні на Рівненщині.
Відомо, що майбутній єпископ служив секретарем єпископа неканонічної Летичівської дієцезії Михайла Сераковського, що, зрештою, не завадило тодішньому єпископу-ординарію Кам'янець-Подільському Яну Дембовському долучити його до грона місцевого катедрального капітулу, де згодом посів посаду декана-прелата. Більше того, 1808 року єпископ Ян Дембовський запропонував його кандидатуру на посаду коад'ютера, проте це не отримало схвалення Могильовського митрополита, який підтримував іншого претендента. 13 липня 1809 року отримав ступінь доктора теології та права у Вільнюському університеті, а після смерті єпископа Яна Дембовського 12 жовтня цього ж року був обраний капітульним вікарієм - адміністратором дієцезії. Від 1814 року опікувався також католиками приєднаної до Росії Бесарабії.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 04 | |
| 1803 | - о. Ігнатій Треттер освятив новоспоруджений храм Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1846 | - у Львівській катедрі з рук Львівського архієпископа вірменського обряду Самуеля Стефановича єпископські свячення отримав призначений на посаду Перемишльського єпископа о. Франциск Вежхлейський, майбутній митрополит Львівський; |
| 1887 | - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1894 | - освячено костел бл. Кінги у Стебнику на Львівщині; |
| 1986 | - освячено новоспоруджену каплицю св. Франциска у Вінниці; |
| 1987 | - о. Йосиф Легович звершив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм cв. Владислава у Бедриківцях на Хмельниччині; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі; - єпископ Мар'ян Бучек освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив новозбудовану каплицю св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині; |
| 2013 | - о. Владислав Лізун освятив відновлену протягом останніх 6 місяців каплицю Христа Розіп'ятого в костелі cв. Антонія Падуанського у Львові; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек консекрував костел св. Франциска у Мукачеві на Закарпатті; - єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю св. Агнеси у Соколові на Житомирщині; |
| 2015 | - єпископ Леон Дубравський освятив наріжний камінь храму св. Франциска в Андрійківцях на Хмельниччині; - архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь майбутнього костелу св. Терези від Немовляти Ісуса в Ірпині біля Києва; |
| 2020 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлений храм св. Терези від Немовляти Ісуса і нову Хресну дорогу у Кам'яному Броді на Житомирщині; |
| Наступна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
Проте внаслідок бурхливих війського-політичних подій того часу лише 15 березня 1815 року отримав призначення на Кам'янець-Подільську кафедру, а рукоположення в єпископи з цієї ж причини відбулось теж із запізненням аж на два роки - 8 квітня 1817 року у Луцькому кафедральному соборі (консекратор - єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Каспер Цецішовський).
Перш за все новопризначений архіпастир дієцезії подбав про її матеріальне забезпечення, зокрема, йому вдалось отримати від царської влади для місцевої Церкви мукарівські маєтності, які давали близько 4 тисяч рублів річного прибутку, та пенсію в 6 тисяч рублів. Завдяки цьому було відремонтовано як Кам'янець-Подільську катедру (причому, кілька разів), так і єпископський будинок. Єпископ Мацкевич також протягом своєї чвертьстолітньої послуги відвідав багато парафій та здійснив численні освячення в костелах. Помер 15 (чи 13?) січня 1842 року та був похований у крипті місцевої катедри, під каплицею Пресвятих Таїнств. Його серце помістили біля входу в каплицю у спеціальну урну-надгробок із погруддям.
