Єпископ Йосиф Себастіян Пельчар (1842 - 1924). Святий (2003), Блаженний (1991 - 2003), Єпископ-ординарій Перемишльський (1890 - 1924), Єпископ-помічник Перемишльський (1899 - 1900), Єпископ (1899), Засновник згромадження Сестер Служебниць Пресвятого Серця Ісуса

Західний терен Львівської області,
який нині входить до Львівської архідієцезії,
до ІІсв. війни належав Перемишльській дієцезії,
частині тодішньої Львівської митрополії.

Єпископ Йосиф Пельчар народився 17 січня 1842 року у містечку Корчина біля Кросно у Польщі. З 1848 року навчався у парафіяльній школі у Кросно, з 1850 року - у школі та гімназії у Ряшеві (Жешуві), а по завершенні цих навчань вступив до нижчої семінарії. 1860 року вступив до Перемишльської Вищої Духовної семінарії. 17 липня 1864 року висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським.

Півтори року працював вікарієм парафії св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині. З 1865 року навчався у Римі, де і отримав докторат з теології. У 1868 році, прослуживши недовго вікарієм в парафії св. Катерини у Воютичах на Львівщині, став префектом Перемишльської семінарії, очоливши там згодом відразу дві кафедри. Викладав пасторальну теологію і канонічне право. 19.03.1877р. був призначений професором звичайним історії Церкви і канонічного права Ягелонського університету в Кракові, де пропрацював 22 роки. У 1882-1883 роках його навіть обирали ректором університету. У 1891-1899 був заступником голови Наглядової ради Товариства св. Вікентія де Поля, яке створювало для нужденних бібліотеки, видавало безплатні книжки. У 1891 році організував братство Пресвятої Діви Марії, котре опікувалось сиротами та бідними. У 1894 році заснував згромадження Сестер Служебниць Пресвятого Серця Ісуса.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 16
1765 - майбутнього єпископа Луцького о. Фелікса Турського, призначеного правлячим єпископом Холмським, висвятив на єпископа у Холмі ординарій Луцький Антоній Воллович;
1897 - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Фразі на Івано-Франківщині;
1979 - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Мар’ян Бучек висвячений на священника в Цєшанові Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії в Любачеві єпископом Мар’яном Реховичем;
1990 - майбутній єпископ о. Ян Пурвінський освятив в Олевську на Житомирщині пристосовану каплицю Воздвиження Хреста Господнього;
1997 - у Баранівці на Житомирщині освячено новозбудований поруч зі костелом св. Станіслава Костки будинок францисканського новіціату;
2007 - кардинал Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь костелу cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2008 - офіційне відкриття першого в Харківсько-Запорізькій дієцезії споглядального монастиря (сс.-кармеліток босих) у Покотилівці на Харківщині;
2012 - єпископ Ян Пурвінський освятив дзвін костелу Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив наріжний камінь під будівництво Дому Милосердя у Львові на Збоїщах;
2018 - єпископ Леон Малий освятив у головному вівтарі подарований новий образ покровителя храму cв. Антонія у Верхніх Петрівцях на Буковині;
2019 - архієпископ Мечислав Мокшицький у присутності єпископа Антала Майнека консекрував новозбудований храм Пресвятої Трійці у Драчині на Закарпатті;
- єпископ Едуард Кава освятив відновлену ще 2017 року дзвіницю з трьома новими дзвонами у костелі Пресвятої Трійці у Поморянах на Львівщині;
Наступна дата: червень, 17
1746 - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753 - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906 - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005 - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015 - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині;
- єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;

О. Йосиф Пельчар 16 лютого 1899 року був призначений титулярним єпископом Miletopolis і єпископом-помічником Перемишльським, а 19 березня 1899 року отримав єпископські свячення з рук Перемишльського єпископа-ординарія Лукаша Солецького. Довелось виконувати більшість єпископських обов'язків, оскільки ординарій був важко хворим. Після смерті дієцезіального єпископа 17 грудня 1900 року призначений на його місце. 13 січня 1901 року відбулась інтронізація нового правлячого єпископа. На цій посаді особливо дбав про підготовку нових священників для дієцезії, сприяв будівництву нових храмів, відкривав школи, притулки для сиріт і бездомних, боровся з алкоголізмом серед парафіян. Був співконсекратором двох львівських архіпастирів - архієпископа Йосифа Більчевського (1901р.) та єпископа Владислава Бандурського (1906р.).

Помер в ніч з 27 на 28 березня 1924 року внаслідок запалення легенів, похований на четвертий день після смерті у підземеллі костелу Пресвятого Серця Ісуса у Перемишлі. 2 червня 1991 року Йоан Павло ІІ у Ряшеві здійснив беатифікацію єпископа Йосифа Себастіяна Пельчара, а 18 травня 2003 року у Римі - його канонізацію. Мощі святого заходяться в кафедральному соборі св. Йоана Хрестителя у Перемишлі.



Західний терен Львівської області, який нині входить до Львівської архідієцезії, до ІІсв. війни належав Перемишльській дієцезії, частині тодішньої Львівської митрополії.