Єпископ Йосиф Себастіян Пельчар (1842 - 1924). Святий (2003), Блаженний (1991 - 2003), Єпископ-ординарій Перемишльський (1890 - 1924), Єпископ-помічник Перемишльський (1899 - 1900), Єпископ (1899), Засновник згромадження Сестер Служебниць Пресвятого Серця Ісуса

Західний терен Львівської області,
який нині входить до Львівської архідієцезії,
до ІІсв. війни належав Перемишльській дієцезії,
частині тодішньої Львівської митрополії.

Єпископ Йосиф Пельчар народився 17 січня 1842 року у містечку Корчина біля Кросно у Польщі. З 1848 року навчався у парафіяльній школі у Кросно, з 1850 року - у школі та гімназії у Ряшеві (Жешуві), а по завершенні цих навчань вступив до нижчої семінарії. 1860 року вступив до Перемишльської Вищої Духовної семінарії. 17 липня 1864 року висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським.

Півтори року працював вікарієм парафії св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині. З 1865 року навчався у Римі, де і отримав докторат з теології. У 1868 році, прослуживши недовго вікарієм в парафії св. Катерини у Воютичах на Львівщині, став префектом Перемишльської семінарії, очоливши там згодом відразу дві кафедри. Викладав пасторальну теологію і канонічне право. 19.03.1877р. був призначений професором звичайним історії Церкви і канонічного права Ягелонського університету в Кракові, де пропрацював 22 роки. У 1882-1883 роках його навіть обирали ректором університету. У 1891-1899 був заступником голови Наглядової ради Товариства св. Вікентія де Поля, яке створювало для нужденних бібліотеки, видавало безплатні книжки. У 1891 році організував братство Пресвятої Діви Марії, котре опікувалось сиротами та бідними. У 1894 році заснував згромадження Сестер Служебниць Пресвятого Серця Ісуса.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 18
1856 - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським;
1911 - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
1928 - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині;
1932 - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський;
1938 - освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1991 - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині;
2004 - після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
2010 - єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині;
2019 - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького;
Наступна дата: вересень, 19
1998 - архієпископ Мар'ян Яворський консекрував костел бл. Якова Стрепи у Старому Скалаті на Тернопільщині після завершення внутрішніх робіт;
1999 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив місце під будову костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив вівтар та ікону св. Йоана Павла ІІ, а також передав храму його мощі;
2020 - єпископ Едвард Кава на місці зруйнованого радянською владою костелу св. Миколая у Лановичах на Львівщині освятив меморіал;
2021 - єпископ Мар'ян Бучек освятив новоспоруджену дзвіницю з трьома дзвонами костелу Воздвиження Святого Хреста у Буданові на Тернопільщині ;

О. Йосиф Пельчар 16 лютого 1899 року був призначений титулярним єпископом Miletopolis і єпископом-помічником Перемишльським, а 19 березня 1899 року отримав єпископські свячення з рук Перемишльського єпископа-ординарія Лукаша Солецького. Довелось виконувати більшість єпископських обов'язків, оскільки ординарій був важко хворим. Після смерті дієцезіального єпископа 17 грудня 1900 року призначений на його місце. 13 січня 1901 року відбулась інтронізація нового правлячого єпископа. На цій посаді особливо дбав про підготовку нових священників для дієцезії, сприяв будівництву нових храмів, відкривав школи, притулки для сиріт і бездомних, боровся з алкоголізмом серед парафіян. Був співконсекратором двох львівських архіпастирів - архієпископа Йосифа Більчевського (1901р.) та єпископа Владислава Бандурського (1906р.).

Помер в ніч з 27 на 28 березня 1924 року внаслідок запалення легенів, похований на четвертий день після смерті у підземеллі костелу Пресвятого Серця Ісуса у Перемишлі. 2 червня 1991 року Йоан Павло ІІ у Ряшеві здійснив беатифікацію єпископа Йосифа Себастіяна Пельчара, а 18 травня 2003 року у Римі - його канонізацію. Мощі святого заходяться в кафедральному соборі св. Йоана Хрестителя у Перемишлі.



Західний терен Львівської області, який нині входить до Львівської архідієцезії, до ІІсв. війни належав Перемишльській дієцезії, частині тодішньої Львівської митрополії.