Єпископ Йоахим Пшебендовський народився наприкінці травня - на початку червня 1675 року у шляхетській родині, що походила з Прусії та сповідувала кальвінізм, в Янішеві на півночі Польщі поблизу Гданська та був охрещения 5 червня. Після переходу в католицизм (під впливом одного із родичів) навчався в єзуїтській колегії в Старих Шкотах під Гданськом, а потім студіював за кордоном (зокрема, 1702 року - в Парижі). Повернувшись до Польщі, вступив до Духовної семінарії місіонерів-лазаристів у Хелмні та вже 1706 року, ще до духовних свячень став вісьлицьким кустошем. 18 вересня 1707 року прийняв нижче свячення, 25 травня 1709 року був рукоположений в диякони, а 21 січня 1710 року став пресвітером.
Скоро після рукоположення в священники став почесним каноніком Влоцлавської катедри та настоятелем в Пйотравіні (поблизу Любліна), а в травні 1713 року - каноніком катедри в Кракові на Вавелі. Відомо також, що, принаймні, 1714 року був на студіях у Римі.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
---|---|
Bieżąca data: maj, 16 | |
1746 | - заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині; |
1840 | - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині; |
1861 | - освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині; |
1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
1990 | - о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині; |
1998 | - інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри; |
2009 | - інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії; |
2015 | - на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел; |
2018 | - єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині; |
Następna data: maj, 17 | |
1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
У квітні 1715 року король Август ІІ запропонував о. Пшебендовського на посаду єпископа-ординарія Луцького, яка залишалась вакантною після смерті 28 грудня 1714 року єпископа Олександра Виговського, проте лише 5 травня 1716 року ця номінація була підтверджена Святішим Отцем Климентієм ХІ. Відсутня інформація щодо висвячення о. Пшебендовського на єпископа, яке, швидше за все, відбулось цього ж року на теренах Польщі. П'ятирічне урядування в дієцезії здійснював, переважно, зусиллями свого єпископа-помічника Адама Ростковського, а сам, як правило, перебував за межами своєї єпархії, беручи активну участь у політичному житті країни. Відомо лише, що 1720 року провів дієцезіальний синод.
Помер у віці 46 років 21 травня 1721 року у Сєвках біля Янова Підляського (садибі луцьких єпископів, що нині знаходиться на території Польщі) та був похований, як і деякі інші луцькі єпископи, у янівському костелі Пресвятої Трійці.