Архієпископ Франциск Піштек народився 6 квітня 1786 року у містечку Přeštice біля Праги (Чехія). Навчався у Празі спочатку в гімназії, а потім - в університеті, де отримав філософсько-теологічну освіту. У 1805 році висвячений на диякона 7 серпня, а на священника - 21 серпня.
Продовжив навчання в університеті з метою отримати докторат з теології. Працював два роки вікарієм в парафії у Смольнику та шість років до 1816 року адміністратором парафій у Вбрно і Панеске Тунєц. Був місцевим деканом. У 1817 році перейшов із Празької дієцезії настоятелем в парафію в Дляжкововичах Літомежицької дієцезії, а в 1818-1823 роках був настоятелем парафії у рідному Přeštice Будзейовицької дієцезії, де також виконував обов'язки декана. 30 жовтня 1823 року став каноніком Празького капітулу.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 08 | |
| 1755 | - о. Антоній Воллович, призначений ординарієм Луцьким, висвячений на єпископа у Варшаві; |
| 1992 | - єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Горщику на Житомирщині; |
| 1997 | - Святіший Отець Йоан Павло ІІ освятив у Кракові наріжний камінь храму св. Йоана Хрестителя в Чемериськах на Вінничині; |
| 2013 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив хрест і статую Діви Марії поруч із костелом Пресвятого Серця Господа Ісуса у Шаргороді-Розкоші на Вінничині; |
| Наступна дата: червень, 09 | |
| 1838 | - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Личківцях на Тернопільщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел Пресвятої Трійці у Махлинці на Львівщині; |
| 1893 | - освячено новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острівці на Тернопільщині; |
| 1898 | - помер у Житомирі єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький, поховали на міському кладовищі; |
| 1902 | - призначено єпископом-ординарієм Тираспольської єпархії о. Едварда Роппа; |
| 1910 | - костел св. Миколая у Градівці (Мюнхені) консекрував єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер; |
| 2012 | - архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію у Бердичеві на Житомирщині; |
| 2018 | - єпископ Броніслав Бернацький урочисто освятив костел св. Антонія Падуанського в Олешках на Херсонщині; |
Призначений 27 вересня 1824 року єпископом-помічником Празьким та титулярним єпископом Азоту. Висвячений на єпископа 14 листопада у празькому костелі св. Яна Непомуки Празьким архієпископом Вацлавом Хлумчанським. Протягом семи років успішно пропрацював помічником Празького митрополита. 7 лютого 1831 року австрійський уряд рекомендував його на посаду ординарія в чеську дієцезію Градец Кральове, проте ця номінація не була реалізована, а 25 жовтня цього ж року постала номінація на ординарія Тарновського у Польщі. 11 червня 1832 року відбувся інгрес до Тарновської катедри.
Після трьох років успішної праці у Тарнові 24 липня 1835 року отримав чергову цісарську номінацію - на митрополичу кафедру у Львові та посаду примаса Галичини і Володимирії. 1 лютого 1836 року Папа Григорій XVI підтвердив це призначення. 10 квітня цього ж року відбувся інгрес до Львівської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії. Його десятирічне урядування було позначене ревним архіпастирським служінням. Зокрема, протягом 1836-1844 років провів особисту візитацію всіх парафій розлогої Львівської архідієцезії, яку 1843 року поділив на 26 деканатів, додавши 10 нових. Завдяки його зусиллям 1842 року було повернено костел кармеліток босих у Львові, відремонтовано його коштом та передано як храм Матері Божої Громничної семінарії, яку (знову ж таки завдяки його зусиллям) було облаштовано у добудованому колишньому монастирі кармеліток. У 1840-1844 роках збудував резиденцію львівських римсько-католицьких митрополитів. Помер після важкої хвороби у Львові 1 лютого 1846 року. Поховали 7 лютого в костелі Матері Божої Громничної, у 1972 році його рештки були перенесені до крипту катедри.
Костели і каплиці України