|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
Архієпископ Едвард Ропп народився 2 грудня 1851 року в Ліксне поблизу Дінабурга (Латвія) в знатній дворянській родині. Отримав домашню освіту. 1866 року закінчив Фрейбургський ліцей в Німеччині, навчався у Ризькій католицькій гімназії. У 1875 році закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. У 1875-1879 служив в окружному суді, Сенаті, Міністерстві державного майна. У 1886 році закінчив Каунаську католицьку Духовну семінарію (Литва). 2 серпня 1886 року рукоположений в священники в Каунасі єпископом Л. Паллулоном.
З 1890 року вивчав теологію у Фрейбургському та Інсбрукськом університетах. Після повернення в Росію був призначений в Лієпая (Латвія), де збудував костел, який став архітектурною окрасою міста. У 1892-1993 роках виконував обов'язки декана Курляндії.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: квітень, 22 | |
| 1765 | - о. Ігнатій Оссолінський, майбутній ординарій Київський, призначений коад'ютором з правом наступництва ординарія
Баківського Станіслава Єзєрського; - майбутній єпископ Луцький о. Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Холмським; |
| 1922 | - освячено головний вівтар костелу Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині; |
| 2004 | - призначено Апостольським нунцієм в Україні архієпископа Івана Юрковича; |
| Наступна дата: квітень, 23 | |
| 1719 | - у Кракові єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек рукоположив в єпископи о. Станіслава Гозія, майбутнього ординарія Кам'янець-Подільського; |
| 1736 | - єпископ Київський Самуель Ожга консекрував новозбудований храм св. Миколая і св. Софії у Тисмениці на Івано-Франківщині; |
| 1753 | - єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Збрижі на Хмельниччині; |
| 1933 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений після пошкоджень Ісв. вівйни костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1996 | - освятили залитий фундамент костелу св. Емеріха у Великому Бичкові на Закарпатті; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив ікону св. Адальберта (Войтеха) у присвяченій цьому святому каплиці у Новомосковську на Дніпропетровщині; |
| 2017 | - звершено першу післявоєнну Месу у костелі cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
9 червня 1902 року призначений єпископом Тираспольської єпархії, висвячений на єпископа 16 листопада цього ж року в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі. Протягом року, проживаючи у Саратові, де знаходився осідок єпархії, неодноразово відвідував парафії, які нині знаходяться на території України, зокрема, в Одесі.
Але вже 9 листопада 1903 року отримав номінацію на єпископа Вільнюської дієцезії, а 2 грудня відбулась його інтронізація. У 1906 році був обраний депутатом Держдуми Росії I скликання від Вільнюської губернії. Активно протидіяв русифікаційній політиці, добивався компенсації майнової шкоди, нанесеної російською владою Католицькій Церкві, зокрема, реквізиціями костелів і монастирів. Внаслідок висунутих звинувачень в політичній діяльності, в намаганні полонізувати литовців і білорусів, в організації масового переходу з православ'я в католицизм був висланий із Вільнюса восени 1907 року, пробув кілька тижнів у монастирі при костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі, а потім прожив десять років під наглядом у маєтку свого брата.
Після Лютневої революції йому дозволили повернутись в Петроград. 25 липня 1917 року Святіший Отець Бенедикт XIV призначив митрополитом-архієпископом Могильовським. В умовах громадянської війни та загрози німецької окупації Петрограда перевів Санкт-Петербузьку Духовну академію до Польщі у Люблін (на її базі потім виник Католицький університет Любліна). Після Жовтневого перевороту протестував проти репресій радянської влади. У 1919 році був арештований і висланий у Варшаву. Помер у Познані 25 липня 1939 року. У 1983 році рештки митрополита Роппа перевезли у Білосток, де похоронили у кафедральному соборі.
Головна сторінка