|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
Архієпископ Едвард Ропп народився 2 грудня 1851 року в Ліксне поблизу Дінабурга (Латвія) в знатній дворянській родині. Отримав домашню освіту. 1866 року закінчив Фрейбургський ліцей в Німеччині, навчався у Ризькій католицькій гімназії. У 1875 році закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. У 1875-1879 служив в окружному суді, Сенаті, Міністерстві державного майна. У 1886 році закінчив Каунаську католицьку Духовну семінарію (Литва). 2 серпня 1886 року рукоположений в священники в Каунасі єпископом Л. Паллулоном.
З 1890 року вивчав теологію у Фрейбургському та Інсбрукськом університетах. Після повернення в Росію був призначений в Лієпая (Латвія), де збудував костел, який став архітектурною окрасою міста. У 1892-1993 роках виконував обов'язки декана Курляндії.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 15 | |
| 2006 | - новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Донецьку консекрував єпископ Станіслав Падевський; - єпископ Мар'ян Бучек освятив тимчасову каплицю на території будівництва костелу Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині; |
| 2011 | - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував новозбудований костел Преображення Господнього та св. Йоана Павла ІІ у Нижніх Петрівцях на Буковині; |
| 2016 | - єпископ Тарнівський Анджей Єж з Польщі за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Мар'яна Бучека
і Леона Малого консекрував костел Божого Милосердя у Моршині на Львівщині; - у Баранівці на Житомирщині єпископ Броніслав Бернацький освятив встановлений на території костелу св. Станіслава Костки пам'ятник святому Йоану Павлу ІІ; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив верхній костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова; |
| Następna data: październik, 16 | |
| 1741 | - охрещений в костелі св. Йоахима i св. Анни у Володимирі-Волинському майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський (дата народження не відома); |
| 1887 | - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1916 | - о. Ігнатій Дубовський призначений єпископом-ординарієм Луцько-Житомирським та Апостольським адміністратором Кам'янець-Подільської дієцезії; |
| 1921 | - о. Броніслав Лімановський освятив відбудовану каплицю Матері Божої Сніжної в Котові на Тернопільщині; - о. Лімановський освятив також відбудований храм Воздвиження Святого Хреста в Мечищеві на Тернопільщині; |
| 1922 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений та розбудований костел Опіки св. Йосифа у Городищі на Тернопільщині; |
| 1991 | - о. Владислав Ванагс освятив наріжний камінь храму Матері Божої Милосердя у Клиновому на Хмельниччині; |
| 1999 | - єпископ Ян Ольшанський консекрував храм Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії в Олешківцях на Хмельниччині; |
9 червня 1902 року призначений єпископом Тираспольської єпархії, висвячений на єпископа 16 листопада цього ж року в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі. Протягом року, проживаючи у Саратові, де знаходився осідок єпархії, неодноразово відвідував парафії, які нині знаходяться на території України, зокрема, в Одесі.
Але вже 9 листопада 1903 року отримав номінацію на єпископа Вільнюської дієцезії, а 2 грудня відбулась його інтронізація. У 1906 році був обраний депутатом Держдуми Росії I скликання від Вільнюської губернії. Активно протидіяв русифікаційній політиці, добивався компенсації майнової шкоди, нанесеної російською владою Католицькій Церкві, зокрема, реквізиціями костелів і монастирів. Внаслідок висунутих звинувачень в політичній діяльності, в намаганні полонізувати литовців і білорусів, в організації масового переходу з православ'я в католицизм був висланий із Вільнюса восени 1907 року, пробув кілька тижнів у монастирі при костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі, а потім прожив десять років під наглядом у маєтку свого брата.
Після Лютневої революції йому дозволили повернутись в Петроград. 25 липня 1917 року Святіший Отець Бенедикт XIV призначив митрополитом-архієпископом Могильовським. В умовах громадянської війни та загрози німецької окупації Петрограда перевів Санкт-Петербузьку Духовну академію до Польщі у Люблін (на її базі потім виник Католицький університет Любліна). Після Жовтневого перевороту протестував проти репресій радянської влади. У 1919 році був арештований і висланий у Варшаву. Помер у Познані 25 липня 1939 року. У 1983 році рештки митрополита Роппа перевезли у Білосток, де похоронили у кафедральному соборі.
Strona główna