Єпископ Адольф Петро Шельонжек (1865 - 1950). Засновник згромадження св. Терези від Дитяти Ісус (1936), Єпископ-ординарій Луцький (1925 - 1945), Єпископ-помічник Плоцький (1918 - 1925), Єпископ (1918)

Єпископ Адольф Шельонжек народився 1 серпня 1865 року у селі Сточек Луковскі на Підляшші у Польщі у сім'ї повітового урядовця. Дитячі роки Адольфа пройшли в Желехові, де 1880 року закінчив загальноосвітню школу. Потім після п’ятирічного навчання у гімназії в Сєдльце у вісімнадцять років вступив до Духовної семінарії в Плоцьку. 26 травня 1888 року Адольф Шельонжек отримав священницький сан з рук єпископа Генріха Петра Косовського.

Був призначений вікарієм в парафію св. Варфоломія у Плоцьку. Після року праці його направили на навчання у Духовну академію в Санк-Петербурзі, де після чотирьох років став магістром богослов’я. Повернувся у Плоцьк, де спочатку працював в єпископській консисторії нотаріусом, а потім - канцлером. З 1894 року також викладав канонічне право у рідній семінарії, а згодом ще й політичну економію та філософію. О. Адольф організував також Товариство Християнських Працівників і очолив новостворений Католицький Союз. 1903 року його скерували на посаду асесора Римсько-Католицької Духовної колегії в Санкт-Петербурзі, де він також викладав в місцевій Духовній семінарії канонічне право, пасторальне богослов’я, аскетику та мови і літературу. Тоді ж захистив докторат з канонічного права. У 1909 році о. Адольф Шельонжек став ректором Духовної семінарії у Санкт-Петербурзі. Під час Ісв. війни працював в Департаменті Віросповідань та Освіти у Варшаві, а з отриманням Польщею незалежності став радником Відділу у справах Католицької Церкви, а з 1921 р. -його начальником.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 08
1658 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський;
1743 - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині;
1752 - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський;
1753 - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський;
1772 - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині;
1775 - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським;
1784 - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською;
1789 - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
1922 - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський;
2005 - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як;
- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у Крижополі на Вінничині;
- єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині;
2017 - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму;
2021 - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині;
Наступна дата: жовтень, 09
1705 - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718 - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1774 - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку;
1938 - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський;
- новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013 - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;

Папа Бенедикт XV 29 червня 1918 року призначив о. Шельонжека єпископом-помічником Плоцьким та єпископом титулярним Барка, хіротонія відбулася 24 листопада цього ж року у Плоцькому кафедральному соборі. Працював також у міністерстві. У 1920-1921 роках взяв участь у підготовці та переговорах Ризького мирного договору між Польщею та Радянським Союзом, а на початку 1925 року - в підписанні конкордату між Польщею та Апостольським Престолом у Римі.

З відновленням Луцької дієцезії 14 грудня 1925 року призначий ординарієм цієї єпархії, 24 лютого 1926 року відбувся інгрес до Луцької катедри. Всього в дієцезії на той час працювало 195 священників у 99 парафіях, які були об’єднані в 11 деканатів. До початку ІІсв. війни єпископ утворив ще п’ять деканатів та понад 70 парафій. 1927 року було проведено дієцезіальний Синод і вперше за останні двісті років було відіслано до Риму звіт про стан місцевої Церкви. Цього ж року 14 грудня Апостольський Престол проголосив декрет, згідно з яким св. Тереза з Ліз’є стала покровителькою Луцької дієцезії. На її честь 1936 року єпископ Адольф засновував згромадження св. Терези від Дитяти Ісус.

Проте 17 вересня 1939 року в Луцьк увійшли радянські війська, і єпископа Адольфа Шельонжека вигнали із резиденції. Духовні семінарії закрили, на території дієцезії ліквідували чоловічі та жіночі чернечі ордени, багатьох із духовенства заарештували та засудили до в’язниці та таборів, велика кількість мирян була депортована. 22 червня 1941 року Німеччина напала на Радянський Союз, Луцьк зайняли гітлерівські окупанти, які створювали видимість дотримання релігійних свобод. Тому єпископу вдалось на певний час частково відновити церковні структури. 1944 року знову повернулась радянська окупація, єпископу наказали покинути територію дієцезії, а після відмови в ніч з 3 на 4 січня 1945 року - заарештували. Його було етаповано до Ковеля, а згодом - до в’язниці Міністерства Держбезпеки в Києві. Єпископу Адольфу Шельонжеку довелось 'святкувати' свій 80-літній ювілей у в’язниці - він був одним із найстарших в’язнів світу. Апостольський Престол через американських дипломатів домігся його звільнення. Це сталось 15 травня 1946 року. Під ескортом на потязі владику було відправлено до Польщі, де 'місцеві' чекісти допровадили його до Кельце. Після інфаркту та кількаденного перебування в лікарні владика переїхав до Бєжглова, який став його останнім пристановищем. Там впродовж останніх чотирьох років свого життя займався науковою діяльністю і написав головний твір свого життя - книгу 'Моральне відродження світу'. Помер 9 лютого 1950 року у віці 85 років. 13 лютого відбулися похорони, похований у підземеллях торуньського костелу св. Якова. 6 жовтня 2013 року у цьому храмі було офіційно розпочато беатифікаційний процес Слуги Божого єпископа Адольфа Петра Шельонжека.

ОСНОВНІ ПОДІЇ,
ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ АРХІПАСТИРЕМ





До колишньої Могильовської архідієцезії належали північна частина сучасної Харківсько-Запорізької дієцезії та східна частина нинішньої Київсько-Житомирської дієцезії
Фільми