Архієпископ Яків Стрепа народився приблизно 1340 року на теренах Краківської дієцезії у шляхетній родині гербу Стрепа (втім, лише з 1619 року до його імені стали дописувати назву цього гербу). У 50-х роках у юнацькому віці вступив до ордену Братів Менших, отримав грунтовну теологічну освіту (навчався у Римі або Кракові). У 60-80-х роках вступив до товариства Братів-Паломників для Христа, служив у монастирі у Кракові, пізніше став його настоятелем. З 1375 по 1391 рік був генеральним вікарієм товариства Братів-Паломників для Христа. У 1385-1388 роках - настоятель монастиря Святого Хреста у Львові, до 1391 року був інквізиторем у справах віри.
Святіший Отець Боніфацій IX 27 червня 1391 року призначив о. Якова митрополитом Галицьким архієпископом. 28 січня 1392 року був консекрований у Тарнові єпископом Матеєм Яніном з Перемишля.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1737 | - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри; |
| 1775 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі; |
| 1837 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині; |
| 1892 | - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині; |
| 1906 | - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським; |
| 1937 | - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан; |
| 1998 | - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій; |
| 1999 | - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі; |
| 2020 | - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині; |
| Наступна дата: жовтень, 11 | |
| 1722 | - єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині; |
| 1778 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині; |
| 1883 | - освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині; |
| 1896 | - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині; |
| 1908 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги; |
| 1997 | - частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський; |
| 2008 | - реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців; |
| 2014 | - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську; |
| 2025 | - єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві; |
Отримав архідієцезію після свого попередника Бернарда абсолютно не облаштованою, у вкрай занедбаному стані. Фактично, саме Яків Стрепа заклав організаційні основи архідієцезії, її структуру, збільшив кількість парафій, завершив перший етап будівництва кафедрального храму у Львові, обрав покровителькою як архідієцезії, так і катедри Пресвяту Діву Марію. Розвинув культ Пресвятих Дарів. У щоденному житті відзначався простотою і францисканською убогістю, до кінця життя носив францисканський габіт. Мурований маєток у центрі Львова, який йому подарував король Владислав Ягайло, передав на потреби архідієцезії, а сам оселився у скромному дерев’яному будиночку. Сам особисто навчав правд віри і катехизував, та найбільше турбувався про дітей. Був вразливий до потреб бідних і хворих, тому свої єпископські доходи призначив на потреби лікарні Святого Духа та на притулок для бідних і паломників. 20 жовтня 1409 року помер у Львові, був похований у костелі францисканського монастиря Святого Хреста.
У XV-XVI століттях місце його поховання було оточене місцевим культом, а його названо патроном Львова (його портрет висів над міською брамою), з часом культ архієпископа Якова Стрепи поширився за межі Львова, проте з незрозумілих причин на початку XVIIст. було втрачено інформацію про місце його поховання. 29.11.1619р. випадково знайдено гріб Якова Стрепи. 1626 року його реліквії було перекладено до нової урни та урочисто розміщено у новому гробівці у францисканському храмі, де почалися відбуватися чудеса. 10.07.1777р. у Львові розпочала роботу беатифікаційна дієцезіальна комісія. У 1785 році реліквії архієпископа Якова Стрепи перекладено до чергової нової урни та перенесено у каплицю Господа Ісуса Розіп'ятого Львівської катедри. 20 вересня 1790 року беатифікований Святішим Отцем Пієм IV. 16 березня 1910 року Папа Пій X визнав бл. Якова Стрепу покровителем Львівської архідієцезії та (разом зі св. Антонієм Падуанським) покровителем провінції ордену Францисканців.
У 1945 році реліквії бл. Якова Стрепи було перевезено до катедри у Тарнові. 1966 року мощі бл. Стрепи перевезено до катедри в Любачеві, а через двадцять років - до катедри на Вавелі в Кракові. 2009 року, у 600-річчя смерті бл. архієпископа відбулась перегринація реліквій парафіями Львівської архідієцезії, а від 2010 року вони знаходяться у Львівській катедрі.
Костели і каплиці України