Архієпископ Яків Стрепа народився приблизно 1340 року на теренах Краківської дієцезії у шляхетній родині гербу Стрепа (втім, лише з 1619 року до його імені стали дописувати назву цього гербу). У 50-х роках у юнацькому віці вступив до ордену Братів Менших, отримав грунтовну теологічну освіту (навчався у Римі або Кракові). У 60-80-х роках вступив до товариства Братів-Паломників для Христа, служив у монастирі у Кракові, пізніше став його настоятелем. З 1375 по 1391 рік був генеральним вікарієм товариства Братів-Паломників для Христа. У 1385-1388 роках - настоятель монастиря Святого Хреста у Львові, до 1391 року був інквізиторем у справах віри.
Святіший Отець Боніфацій IX 27 червня 1391 року призначив о. Якова митрополитом Галицьким архієпископом. 28 січня 1392 року був консекрований у Тарнові єпископом Матеєм Яніном з Перемишля.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
---|---|
Bieżąca data: grudzień, 04 | |
1902 | - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
2009 | - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
2016 | - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині; |
Następna data: grudzień, 05 | |
1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
Отримав архідієцезію після свого попередника Бернарда абсолютно не облаштованою, у вкрай занедбаному стані. Фактично, саме Яків Стрепа заклав організаційні основи архідієцезії, її структуру, збільшив кількість парафій, завершив перший етап будівництва кафедрального храму у Львові, обрав покровителькою як архідієцезії, так і катедри Пресвяту Діву Марію. Розвинув культ Пресвятих Дарів. У щоденному житті відзначався простотою і францисканською убогістю, до кінця життя носив францисканський габіт. Мурований маєток у центрі Львова, який йому подарував король Владислав Ягайло, передав на потреби архідієцезії, а сам оселився у скромному дерев’яному будиночку. Сам особисто навчав правд віри і катехизував, та найбільше турбувався про дітей. Був вразливий до потреб бідних і хворих, тому свої єпископські доходи призначив на потреби лікарні Святого Духа та на притулок для бідних і паломників. 20 жовтня 1409 року помер у Львові, був похований у костелі францисканського монастиря Святого Хреста.
У XV-XVI століттях місце його поховання було оточене місцевим культом, а його названо патроном Львова (його портрет висів над міською брамою), з часом культ архієпископа Якова Стрепи поширився за межі Львова, проте з незрозумілих причин на початку XVIIст. було втрачено інформацію про місце його поховання. 29.11.1619р. випадково знайдено гріб Якова Стрепи. 1626 року його реліквії було перекладено до нової урни та урочисто розміщено у новому гробівці у францисканському храмі, де почалися відбуватися чудеса. 10.07.1777р. у Львові розпочала роботу беатифікаційна дієцезіальна комісія. У 1785 році реліквії архієпископа Якова Стрепи перекладено до чергової нової урни та перенесено у каплицю Господа Ісуса Розіп'ятого Львівської катедри. 20 вересня 1790 року беатифікований Святішим Отцем Пієм IV. 16 березня 1910 року Папа Пій X визнав бл. Якова Стрепу покровителем Львівської архідієцезії та (разом зі св. Антонієм Падуанським) покровителем провінції ордену Францисканців.
У 1945 році реліквії бл. Якова Стрепи було перевезено до катедри у Тарнові. 1966 року мощі бл. Стрепи перевезено до катедри в Любачеві, а через двадцять років - до катедри на Вавелі в Кракові. 2009 року, у 600-річчя смерті бл. архієпископа відбулась перегринація реліквій парафіями Львівської архідієцезії, а від 2010 року вони знаходяться у Львівській катедрі.