Biskup Aleksander Benedykt Wyhowski (1649 - 1714). Biskup ordynariusz Łucki (1703 - 1714), Biskup (1703)

Informacja

Єпископ Олександр Виговський народився 1649 року в українській православній шляхетській родині (Лучичів) гербу Абданк. Його батько був рідним братом українського гетьмана Івана Виговського, а Йосиф, брат Олександра - греко-католицьким єпископом Луцьким і Острозьким. Охрещений 25 (15 за юліанським календарем) березня 1653 року на Замойщизні у Польщі. Змінив віросповідання на католицьке перед навчанням у семінарії. У 1681 році отримав нище свячення, а пізніше - три наступні (субдиякона, диякона і священника). Опісля призначений прелатом-кантором Київської кафедральної капітули та (завдяки підтримці короля Яна ІІІ Собеського) - каноніком катедр у Плоцьку і Вроцлавку, а 1689 року - абатом бенедиктинського монастиря Святого Хреста на Лисій горі. Після двох провальних голосувань насильно впроваджений на цю посаду 1690 року замість обраного та підтриманого Святішим Отцем іншого священнослужителя. У 1696р. король за три місяці до своєї смерті призначив його також духовним референдарем Великого литовського князівства.

Підтримав курфюрста Саксонії Августа II Фрідріха, обраного королем Польщі в червні 1697 року. Більше того, прислужився в захопленні на Вавелі оригінальних королівських клейнодів для проведення церемонії його коронації в Кракові, а також в інших справах. Із вдячності за послуги король номінував о. Виговського Луцьким єпископом-ординарієм 9 вересня 1701 року (після смерті архіпастиря Франциска Пражмовського 3 вересня цього ж року). Проте Святіший Отець підтвердив це призначення лише 1 жовтня 1703 року, зобов'язавши номінанта реорганізувати в повіреній дієцезії Духовну семінарію та відновити єпископську курію. 18 листопада цього ж року був висвячений на єпископа у варшавській колегіаті св. Йоана Хрестителя ординарієм Познанським Миколаєм Станіславом Свєнціцьким, який раніше був єпископом Київським (співконсекратори - єпископ-помічник Гнєзненський Стефан Антоній Мдзевський, колишній єпископ-помічник Луцький, та єпископ-помічник Перемишльський Павло Константин Дубравський, який був адміністратором вакантної Луцької дієцезії).

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: sierpień, 08
1774	- новозбудований та оснащений дерев'яний храм Всіх Святих у Кротошині на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський;
1899	- Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу св. Миколая у Києві;
1990	- освячено під титулом cв. Антонія повернений костел св. Мартина в Куровичах на Львівщині;
1993	- освячено каплицю свв. Кирила і Мефодія у Лисичові на Закарпатті;
1999	- єпископ Леон Дубравський освятив повернений костел св. Станіслава в Оратові на Вінничині;
2000	- єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Товщі на Житомирщині;
2004	- освячено каплицю св. Фаустини Ковальської у Богатирівці на Запоріжжі;
Następna data: sierpień, 10
1799	- закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті;
2006	- єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського;
2014	- архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської;
2021	- о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія;

Хоча новопризначений єпископ через підтримку непопулярного короля не користувався значною повагою в суспільстві, проте в історії Луцької дієцезії його понтифікат оцінюється позитивно. Впродовж перших років свого служіння провів певні церковно-адміністративні зміни, надавши їм необхідне фінансово-майнове забезпечення. Проте найбільшою заслугою архіпастиря стала турбота про дієцезіальні семінарії. Опікуючись двома вже існуючими від 1685 року в Янові Підляському (нині - Польща) та від 1638 року в Олиці, 21 вересня 1711 року заснував третю в єпархії семінарію у Венгрові (нині - Польща) завдяки фундації воєводи Плоцького Яна Красінського від 14 вересня цього ж року, довіривши навчальний заклад згромадженню Священників Спільного Життя (бартоломітам, комуністам). А 29 жовтня 1713 року утворив четверту семінарію із власної фундації - у Луцьку. В останні місяці свого життя розпочав будівництво мурованого костелу в Янові Підляському.

Наприкінці 1714 року, рятуючи жителів Торчина, що був власністю луцьких єпископів, та людей ближніх сіл від морової язви, єпископ Виговський сам помер від цієї ж хвороби 28 грудня, поховали в крипті Луцької катедри Пресвятої Трійці.