Єпископ Стефан Вальчикевич народився 25 липня 1886 року в Гостинині у центральній Польщі в ремісничій родині. Після закінчення місцевої школи із 1905 року навчався у Плоцькій Вищій Духовній семінарії, а пізніше продовжив студії у Григоріанському університеті у Римі, які завершив, здобувши докторські ступені з теології та канонічного права (за іншими даними - філософії). 6 квітня 1912 року був висвячений на священника у Римі.
Кілька місяців перебував в США, а повернувшись 1913 року у Плоцьк, працював там викладачем у Вищій Духовній семінарії. 1915 року отримав у семінарії кафедру теології моральної, а 1918 року - посаду віце-ректора семінарії. Від 1916 року був інспектором-вихователем Дієцезіального ліцею ім. св. Станіслава Костки у Плоцьку. Віце-рекотором семінарії пропрацював до 1928 року, викладаючи канонічне право, моральну теологію, педагогіку та історію філософії. Вів також активну суспільну діяльність, був знаною особою у Плоцьку.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 11 | |
| 1722 | - єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині; |
| 1778 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині; |
| 1883 | - освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині; |
| 1896 | - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині; |
| 1908 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги; |
| 1997 | - частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський; |
| 2008 | - реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців; |
| 2014 | - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську; |
| 2025 | - єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві; |
| Наступна дата: жовтень, 12 | |
| 1612 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький; |
| 1752 | - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський; |
| 1908 | - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині; |
| 1930 | - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич; |
| 1996 | - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині; |
Номінований 20 липня 1928 року Святішим Отцем Пієм XI на посаду єпископа-помічника Луцького та титулярного єпископа Zenopolis in Isaura. Рукоположення в єпископи здійснив 25 листопада цього ж року у Луцькій катедрі ординарій дієцезії єпископ Адольф Шельонжек, який добре знав консекрованого, про що, зокрема, написав у листі до кардинала Глонда від 29 серпня цього ж року: 'Znam go od chwili wstąpienia jego do Seminarium. Obok szerokiej wiedzy posiada pięknie urobioną duszę'. Єпископу Шельонжеку асистували колишній ординарій Кам'янець-Подільський архієпископ Петро Маньковський та ординарій Плоцький єпископ Антоній Новосельський. Нововисячений архіпастир виконував обов'язки генерального вікарія дієцезії, а також викладав у Луцькій Вищій Духовній семінарії. У Луцьку теж продовжив активну громадську діяльність та був задіяний у багатьох релігійних та суспільних акціях. Проте мав проблеми із сердцем, яке протягом багатьох років намагався вилікувати.
У вересні 1939 року був заарештований радянською владою, а пізніше знаходився під спостереженням чекістів. Оскільки будинки семінарії та курії нова влада відібрала, переселився до сестер в катедру. Всі ці трагічні події в житті Церкви остаточно підірвали його здоров'я - помер 12 травня 1940 року та був похований на цвинтарі у Луцьку. Вдячні віряни поставили йому там достойний пам'ятник, який у 70-х роках був знищений разом із кладовищем. 1991 року в костелі в Гостинині постала присвячена йому меморіальна таблиця, а 1995 року пам'ятна таблиця на честь єпископів Аодольфа Шельонжека та Стефана Вальчикевича з'явилась також у Луцькій катедрі.
Костели і каплиці України