Biskup Andrzej Stanisław Załuski (1695 - 1758). Biskup ordynariusz Krakowski (1746 - 1758), Biskup ordynariusz Chełmiński (1739 - 1746), Biskup ordynariusz Łucki (1736 - 1739), Biskup ordynariusz Płocki (1723 - 1736), Biskup (1723)

Єпископ Анджей Залуський народився 2 грудня 1695 року (чи 05.01.1696?) в Єдлінську біля Радома (Польща) у знатній шляхетській родині гербу Юноша, яка дала Церкві аж сім єпископів. Втративши матір у віці семи років, виховувався при дворі свого родича ординарія Вармінського єпископа Андрія Хризостома Залуського. А після його смерті у 1711 році навчався в різних єзуїтських та піярських колегіях. Ще у молодому віці завдяки своїм високопоставленим в Церкві родичам отримав номінації в кількох костелах, у тому числі Краківській та Плоцькій катедрах. У 1715-1718 роках (разом із молодшим братом Андрієм Йосифом) навчався в Західній Європі, захистивши докторську дисертацію в царині канонічного та цивільного прав 1717 року у Римі.

Після повернення до Речіпосполитої як канонік Краківського катедрального капітулу 1719 року був обраний до Коронного Трибуналу та занурився у політичне житті країни. 22 листопада 1723 року Святіший Отець призначив його єпископом-ординарієм Плоцьким (королівська номінація на цю посаду наступила ще рік раніше). 13 березня наступного року висвячений на єпископа в Ченстохові ординарієм Краківським єпископом Феліцієм Шанявським. Продовжуючи політичну діяльність, підопічну дієцезію відвідував не часто, проте, все ж таки, заснував тут Духовну семінарію та провів 1733 року дієцезіальний синод.

Отримавши 1735 року посаду коронного канцлера, змушений був відмовитись від кафедри у Плоцьку, бо це забороняла конституція. Довелось погодитись на єдину вакантну у той час дозволену конституцією церковну посаду - ординарія Луцького. 19 листопада 1736 року це призначення підтвердила Апостольська столиця. Проте урядування в єпископстві на Волині фактично здійснював багаторічний єпископ-помічник Луцький Адам Ростковський, котрий, до речі, також не перебував в дієцезії, проживаючи біля Варшави. Єпископ Залуський вважався ординарієм у Луцьку до 20 липня 1739 року, поки не отримав призначення на кафедру у Хелмні.

Тут провів 1745 року дієцезіальний синод та, відмовившись від посади коронного канцлера, 2 травня 1746 року був переведений на Краківську кафедру, де прослужив дванадцять років. 16 грудня 1758 року помер у єпископському палаці в Кельцах, похований у Краківськй катедрі на Вавелі.